Історія справи

Ухвала ККС ВП від 18.05.2021 року у справі №381/2752/19

Ухвала

18 травня 2021 року

м. Київ

справа № 381/2752/19

провадження № 51-2449ск21

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Анісімова Г. М.,

суддів Іваненка І. В., Ковтуновича М. І.,

розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 лютого 2020 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 23 березня 2021 року щодо нього,

встановив:

Засуджений ОСОБА_1 звернувся до суду з касаційною скаргою на вищевказані судові рішення.

Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), колегія суддів дійшла висновку, що її необхідно залишити без руху, встановивши строк для усунення недоліків.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК в касаційній скарзі має бути наведено обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

Частиною 1 ст. 438 КПК визначено, що підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК) чи невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК).

Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення, які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи в обґрунтування кожної позиції.

Засуджений в касаційній скарзі стверджує про порушення судами приписів статей 84, 85 та 91 КПК, а також статей 2, ч. 2 ст. 15, ч.1 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі - КК), при цьому належного обґрунтування таким твердженням, з огляду на межі перегляду судом касаційної інстанції та визначені ст. 438 КПК підстави для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції, не наводить.

Доводи касаційної скарги зводяться до неповноти судового розгляду та незгоди засудженого з встановленими фактичними обставинами кримінального провадження, що не є предметом перегляду судом касаційної інстанції, оскільки, відповідно

до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Крім того, в касаційній скарзі стверджується про неправильне застосування норм матеріального права, передбачених статтями 66, 69 КК, за відсутності будь-яких доводів в обґрунтування порушень судами приписів закону України про кримінальну відповідальність, зокрема з огляду на межі судового розгляду та апеляційного перегляду, визначені статтями 337, 404 КПК.

Згідно з ч. 5 ст. 427 КПК до касаційної скарги додаються копії судових рішень, які оскаржуються. В недотримання указаної вимоги, засуджений до касаційної скарги не додав належним чином засвідчених копій оскаржених судових рішень.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 427 КПК, у касаційній скарзі зазначається найменування суду касаційної інстанції.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким, відповідно, внесено зміни до КПК і визначено, що судом касаційної інстанції є Верховний Суд, при цьому припинено діяльність Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ та Верховного Суду України.

Однак, усупереч вимог КПК, засуджений звернувся до суду касаційної інстанції

з касаційною скаргою, яку адресував Верховному суду України.

Наявність вказаних недоліків перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.

Відповідно до ст. 429 КПК суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу було подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки скарги

і встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів із дня отримання ухвали особою, котра подала касаційну скаргу.

Врахувавши вищенаведене, керуючись положеннями ст. 429 КПК, з огляду на те, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК, колегія суддів дійшла висновку, що скаргу необхідно залишити без руху і надати строк на усунення недоліків.

Недоліки касаційної скарги, пов'язані з її змістом, можуть бути усунуті шляхом подання нової касаційної скарги.

Керуючись ст. 429 КПК, Суд

постановив:

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без руху та встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків касаційної

скарги - п'ятнадцять днів із дня її отримання.

Роз'яснити, що касаційна скарга повертається в разі, якщо особа в установлений строк не усунула недоліків касаційної скарги, залишеної без руху.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

Г. М. Анісімов І. В. Іваненко М. І. Ковтунович