Історія справи

Ухвала ККС ВП від 14.11.2019 року у справі №428/5100/19

Ухвала

14 листопада 2019 року

м. Київ

Провадження № 51-5669 ск 19

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Остапука В. І.,

суддів: Кравченка С. І., Ємця О. П.,

розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 16 травня 2019 року та ухвалу Луганського апеляційного суду від 02 жовтня2019 року,

встановив:

У касаційній скарзі засуджений порушує питання про перегляд вказаних судових рішень у касаційному порядку.

Однак, касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК України.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування вимог особи, яка подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

При цьому згідно з положеннями ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Як убачається зі змісту касаційної скарги, засуджений вказує, що судом першої інстанції неправильно кваліфіковано його дії за ч. 2 ст. 186 КК України, проте, на обґрунтування цих тверджень вказує на неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, які вплинули на правильність застосування закону України про кримінальну відповідальність, що відповідно ст. 438 КПК України, не є підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції.

Крім того, ставлячи питання у скарзі про перегляд постановлених відносно ОСОБА_1 судових рішень, засуджений не наводить конкретних порушень закону, допущених апеляційним судом при розгляді даного кримінального провадження в порядку апеляційної процедури, з огляду на ст. 419 КПК України, та не зазначає на які саме доводи його апеляційної скарги суд апеляційної інстанції не надав відповідей, залишаючи її без задоволення.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК України у касаційній скарзі мають бути зазначені вимоги особи, яка подає касаційну скаргу до суду касаційної інстанції.

Проте, вимоги касаційної скарги засудженого не узгоджуються з зазначеними положеннями в частині повноважень суду касаційної інстанції за наслідками касаційного розгляду, та є неконкретними, оскільки ОСОБА_1 просить прийняти правильне рішення, не зазначаючи яке саме.

Відповідно до ст. 436 КПК України суд касаційної інстанції має право: 1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення.

Однак ОСОБА_1 у касаційній скарзі ставить питання про необхідність здійснення повного розслідування, перекваліфікації його дій та зміни строку призначеного йому покарання. Таким чином не зрозуміло, яке рішення суд касаційної інстанції має прийняти за наслідками розгляду касаційної скарги.

У зв'язку із зазначеним, керуючись вимогами ч. 1 ст. 429 КПК України, суд касаційної інстанції приходить до висновку, що касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 слід залишити без руху, надавши йому п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених недоліків.

При повторному зверненні до суду засудженим має бути підтверджено, що ним не пропущено цей строк.

На підставі викладеного та керуючись положеннями ч. 1 ст. 429 КПК України, Суд

постановив:

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 16 травня 2019 року та ухвалу Луганського апеляційного суду від 02 жовтня2019 року, залишити без руху, надавши йому п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення вказаних недоліків.

У разі не усунення недоліків касаційної скарги, залишеної без руху, в установлений строк, така скарга повертається особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

В. І. Остапук С. І. Кравченко О. П. Ємець