Історія справи

Ухвала ККС ВП від 13.01.2021 року у справі №180/1702/19

Ухвала

Іменем України

11 січня 2021 року

м. Київ

справа № 180/1702/19

провадження № 51-31ск21

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Слинька С. С.,

суддів: Кишакевича Л. Ю., Наставного В. В.,

розглянувши касаційну скаргу захисника Темченка Р. Ю. в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Марганецького міського суду Дніпропетровської області

від 23 квітня 2020 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного суду

від 05 жовтня 2020 року,

встановив:

Зі змісту касаційної скарги захисника убачається, що він не погоджується з вказаними судовими рішеннями.

Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК України, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що скаргу подано без додержання вимог пунктів 4,5 ч. 2 зазначеної статті.

Згідно зі ст. 427 КПК України в касаційній скарзі, серед іншого, зазначаються обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому саме полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень, та вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування чи зміни судових рішень є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК України); неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК України); невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого

(ст. 414 КПК України).

Тому скаржник, заперечуючи законність постановлених у кримінальному провадженні судових рішень, має конкретно вказати в чому саме полягають допущені, на його думку, істотні порушення норм права, які відповідно

до ст. 438 КПК України є підставами для скасування чи зміни судових рішень, тобто навести правове обґрунтування заявлених вимог.

Однак, всупереч вищевказаному захисник у касаційній скарзі, вказуючи на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, допущені судами при постановленні оскаржуваних судових рішень, як на підставу для їх скасування, доводів на обґрунтування зазначеної позиції з урахуванням положень статей 412, 419 КПК України не наводить.

Крім того, подана касаційна скарга не містить обґрунтування щодо незаконності ухвали апеляційного суду з підстав, передбачених пунктами ч. 1 ст. 438 КПК України з урахуванням положень ч. 1 ст. 438 КПК України.

Крім цього, як убачається із мотивувальної частини касаційної скарги, захисник вказує на необхідність зміни оскаржуваного вироку, тоді як вимоги у прохальній частині скарги формулює про скасування оскаржуваних судових рішень, чим допустив суперечності.

До того ж, вимоги захисника про призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції після скасування як вироку, так і ухвали, не узгоджуються з положеннями ст. 436 КПК України, якою визначення повноваження касаційного суду за наслідками розгляду касаційної скарги.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 429 КПК України у разі подання касаційної скарги без додержання вимог, передбачених ч. 1 ст. 429 КПК України, вона залишається без руху.

Враховуючи наведене, керуючись ч. 1 ст. 429 КПК України, Верховний Суд

постановив:

Касаційну скаргу захисника Темченка Р. Ю. на вирок Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 23 квітня 2020 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного суду від 05 жовтня 2020 року щодо засудженого ОСОБА_1 залишити без руху і надати йому для усунення вказаних недоліків п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання вимог суду касаційну скаргу йому буде повернуто.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

С. С. Слинько Л. В. Кишакевич В. В. Наставний