Історія справи

Ухвала ККС ВП від 12.07.2020 року у справі №336/2625/19

Ухвала

7 серпня 2020року

м. Київ

справа № 336/2625/19

провадження № 51-3158 ск 20

Верховний Суд колегією суддівДругої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Щепоткіної В. В.,

суддів Ємця О. П., Остапука В. І.,

розглянувши касаційну скаргу прокурора Тамаркова Є. Р., який брав участь

у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, на вирок Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 13 січня 2020 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 6 квітня 2020 року щодо ОСОБА_1,

встановив:

10 липня 2020 року Касаційним кримінальним судом Верховного Суду касаційну скаргу прокурора через її невідповідність вимогам п. 4 ч. 2 ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) залишено без руху

і надано строк для усунення недоліків. Також прокурору було роз'яснено, що у разі неусунення недоліків касаційної скарги, залишеної без руху, в установлений строк касаційна скарга повертається особі, яка її подала.

У межах наданого строку для усунення недоліків касаційної скарги та на виконання ухвали касаційного суду Тамарков Є. Р. направив нову касаційну скаргу, проте приписів ст. 427 КПКне дотримався та недоліків, які пов'язані зі змістом касаційної скарги, не усунув.

Підстави для скасування або зміни оскаржуваних рішень касаційним судом, визначено у ст. 438 КПК. Відповідно до ч. 2 ст. 438 КПК при вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 2 ст. 438 КПК .

Так, прокурор Тамарков Є. Р. порушує питання про скасування вироку Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 13 січня 2020 року та ухвали Запорізького апеляційного суду від 6 квітня 2020 року у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. При цьому не наводить таких порушень КПК, які відповідно до положень ст. 415 КПК, слугували

б підставою для призначення нового розгляду саме у суді першої інстанції та не можуть бути виправлені в апеляційному порядку.

Проте на обґрунтування своїх доводів, Тамарков Є. Р. посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неповноту судового розгляду, що відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.

Оскільки суд касаційної інстанції є судом права, а не факту та відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, тому відсутність у ній обґрунтування з підстав передбачених у ст. 438 КПКперешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК касаційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк.

За таких обставин, касаційна скарга разом з усіма доданими до неї документами підлягає поверненню.

Враховуючи викладене і керуючись п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК, Суд

постановив:

Касаційну скаргу прокурора Тамаркова Є. Р. на вирок Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 13 січня 2020 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 6 квітня 2020 року повернути.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

В. В. Щепоткіна О. П. Ємець В. І. Остапук