Історія справи

Ухвала ККС ВП від 10.01.2018 року у справі №284/366/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

[1]

09 січня 2018 року

м. Київ

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:

головуючої Стефанів Н.С.,

суддів: Стороженка С.О., Шевченко Т.В.,

розглянувши касаційну скаргу захисника Хаюк С.М. навирок Народицького районного суду Житомирської області від 29 червня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 02 жовтня 2017 року у кримінальному провадженні № 12017060230000039 від 23.03.2017 р. відносно засудженого

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, не судимого,

встановив:

У касаційній скарзі захисником викладено вимогу про зміну судових рішень, постановлених відносно ОСОБА_2, в частині призначеного покарання із звільненням від його відбування з випробуванням на підставі ст. 75 КК України. Вимогу мотивовано невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок суворості через неповне врахування даних про особу засудженого, який є особою молодого віку, вину визнав повністю, має постійне місце проживання, що свідчить про можливість виправлення останнього без ізоляції від суспільства.

Вироком Народицького районного суду Житомирської області від 29 червня 2017 року ОСОБА_2 засуджено за ч. 1 ст. 152 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки три місяці. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 4 619,82 грн та моральну шкоду в розмірі 55
000 грн. Вироком суду також вирішено долю речових доказів.

За вироком суду ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні злочину за таких обставин.

22 березня 2017 року, приблизно о 23-ій год., ОСОБА_2, знаходячись на автобусній зупинці у смт Народичі Житомирської області, після розпивання пива, маючи умисел, направлений на порушення статевої свободи і статевої недоторканості із застосуванням фізичного насильства, всупереч волі ОСОБА_3, долаючи опір останньої, використовуючи фізичну перевагу, із застосуванням фізичного насильства, що виразилося в закриванні рота потерпілої своєю рукою, яка в свою чергу намагалася покликати на допомогу, здійснив неповний статевий акт природнім шляхом, чим зґвалтував потерпілу. В результаті застосування фізичного насильства заподіяв потерпілій ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді синця на шкірі нижньої губи та синця на внутрішній поверхні лівого стегна, які згідно висновку експерта № 94 від 24.03.2017 року за ступенем тяжкості є легкими тілесними ушкодженнями, без короткочасного розладу здоров'я.

Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 02 жовтня 2017 року апеляційні скарги прокурора і захисника ХаюкС.М. залишено без задоволення, а вирок суду від 29 червня 2017 року відносно засудженого ОСОБА_2 - без зміни.

Суд, перевіривши касаційну скаргу захисника та долучені копії судових рішень, відповідно до положень пункту 4 § 3 "Перехідні положення" розділу 4 Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII (далі - Перехідні положення), дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та витребування матеріалів кримінального провадження, що є підставою, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, для відмови у відкритті провадження.

Висновки суду про винуватість у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікація дій засудженого ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 152 КК України у касаційній скарзі захисника не оспорюються.

Доводи захисника про невідповідність призначеного засудженому покарання внаслідок суворості та можливості звільнення від відбування покарання з випробуванням є необґрунтованими, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 65 КК України покарання призначається, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання. Призначене особі покарання має бути необхідним й достатнім для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Так, суд першої інстанції, призначаючи покарання ОСОБА_2, врахував обставини кримінального провадження, ступінь тяжкості вчиненого злочину, що відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості. Також враховано дані про особу засудженого, який вину визнав повністю, за місцем проживання характеризується посередньо, заподіяну злочином шкоду потерпілій не відшкодував, раніше не судимий, однак судом звернуто увагу на той факт, що відносно обвинуваченого у 2016 році СВ Народицького ВП Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області розслідувалось кримінальне провадження за вчинення ним аналогічного злочину, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України, яке в подальшому було закрито на підставі ст. 284 КПК України.

Обставинами, які пом'якшують покарання, суд визнав щире каяття, так як ОСОБА_2 вину визнав повністю та вибачився перед потерпілою, а також активне сприяння розкриттю злочину.

Обставинами, які обтяжують покарання, суд визнав вчинення злочину щодо особи похилого віку та вчинення злочину особою, що перебувала у стані алкогольного сп'яніння.

У зв'язку з чим суд дійшов висновку про необхідність і достатність призначення ОСОБА_2 покарання в мінімальних межах санкції статті.

Апеляційний розгляд проведено відповідно до вимог кримінального процесуального закону. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України. Доводи апеляційної скарги захисника, аналогічні наведеним у касаційній скарзі, перевірені повною мірою та спростовані з наведенням докладних мотивів прийнятого рішення.

Інших даних про особу засудженого, які б не були враховані судами та могли б слугувати підставою до застосування положень ст. 75 КК України, захисником у касаційній скарзі не наведено.

З огляду на викладене, обґрунтування касаційної скарги не містить доводів, які викликають необхідність перевірки їх матеріалами кримінального провадження, а із касаційної скарги та долучених до неї копій судових рішень вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, пунктами 4,6 § 3 Перехідних положень, -

постановив:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника Хаюк С.М., який діє в інтересах засудженого ОСОБА_2, на вирок Народицького районного суду Житомирської області від 29 червня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 02 жовтня 2017 року, відмовити.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Головуюча Н.С. Стефанів

Судді С.О. Стороженко

Т.В.Шевченко

[1]Провадження № 51-512ск17

Категорія: ч. 1 ст. 152 КК України

Головуючий у суді першої інстанції Дубовик П.В.

Суддя-доповідач в суді апеляційної інстанції Шевченко В.Ю.

Суддя-доповідач в суді касаційної інстанції Стефанів Н.С.