Історія справи

Ухвала ККС ВП від 09.03.2020 року у справі №360/1753/19

Ухвала

Іменем України

05 березня 2020 року

м. Київ

Провадження № 51-1178 ск 20

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Остапука В. І.,

суддів: Щепоткіної В. В., Ємця О. П.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 21 лютого 2020 року про повернення його апеляційної скарги,

встановив:

Вироком Бородянського районного суду Київської області від 23 грудня 2019 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік та покладено обов'язки, передбачені ст. 76 КК України. Цим же вироком до ОСОБА_2 застосовано примусові заходи медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку за місцем його проживання.

Ухвалою судді Київського апеляційного суду від 21 лютого 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на вирок Бородянського районного суду Київської області від 23 грудня 2019 року щодо ОСОБА_2, повернуто на підставі п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК України, оскільки апеляційна скарга подана особою, яка не має права її подавати.

Не погоджуючись з ухвалою апеляційного суду про повернення його апеляційної скарги, ОСОБА_1 звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та призначити новий апеляційний розгляд. На обґрунтування своїх вимог вказує, що рішення суду апеляційної інстанції, на його думку, постановлено з порушенням вимог кримінального процесуального закону та загальних засад кримінального провадження, оскільки апеляційний суд передчасно зробив висновок, що він не має права подавати апеляційну скаргу на вирок ухвалений щодо ОСОБА_2.

Перевіривши доводи касаційної скарги та долучені до неї копії судових рішень, колегія суддів не вбачає підстав для відкриття касаційного провадження з наведених у ній мотивів, з огляду на наступне.

Статтею 393 КПК України визначено виключний перелік осіб, які можуть оскаржити вирок суду першої інстанції.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК України, апеляційна скарга повертається, якщо апеляційну скаргу подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу.

Частинами 1, 2 ст. 24 КПКУкраїни гарантовано право кожному, на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому Частинами 1, 2 ст. 24 КПКУкраїни, а також гарантовано право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому Частинами 1, 2 ст. 24 КПКУкраїни, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.

Таким чином, якщо судове рішення стосується прав, свобод та інтересів "інших осіб", відсутніх у вичерпному переліку суб'єктів оскарження, передбаченому ст. 393 КПКУкраїни, це не перешкоджає цим особам у доступі до правосуддя та звернення до суду вищої інстанції, відповідно з положеннями ч. 2 ст. 24 КПК України.

Однак, при вирішенні питання, про наявність підстав для оскарження рішення суду до суду вищого рівня певною особою, незалежно від того, чи брала така особа участь

у судовому розгляді, ключовим є факт з'ясування, чи насправді це рішення стосується прав, свобод та інтересів цієї (конкретної) особи.

Як убачається зі змісту ухвали апеляційного суду, не погоджуючись з вироком Бородянського районного суду Київської області від 23 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою. Суддя апеляційного суду, отримавши скаргу на вирок суду першої інстанції, встановивши, що ОСОБА_1 є особою, яка не має права подавати апеляційну скаргу на вказаний вирок ухвалений щодо ОСОБА_2, оскільки в даному кримінальному провадженні скаржник не має жодного процесуального статусу, на підставі п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК України, повернув скаргу ОСОБА_1.

Відповідно до змісту долученої до касаційної скарги копії вироку Бородянського районного суду Київської області від 23 грудня 2019 року мотивувальній частині формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним вказується, що ОСОБА_2 діяв за попередньою змовою з "не встановленою особою", матеріали відносно якої виділенні в окреме провадження. При цьому у резолютивній частині вироку визнано винуватим лише ОСОБА_2.

З огляду на викладене, колегія суддів касаційного суду вважає, що апеляційний суд, встановивши, що вирок щодо ОСОБА_2 взагалі не стосується прав, свобод та інтересів ОСОБА_1, дійшов обґрунтованого висновку, що апеляційна скарга подана особою, яка не має права її подавати та повернувши апеляційну скаргу ОСОБА_1, дотримався вимог п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК України.

Крім того посилання ОСОБА_1 у касаційній скарзі на постанови Верховного Суду по справам № 161/13574/18,461/4858/17,233/4201/16-к, колегія суддів касаційного суду вважає помилковим, оскільки вказані рішення касаційного суду не стосуються зазначеної в скарзі правової ситуації.

Отже, обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 не містить переконливих доводів, які викликають необхідність перевірки їх за матеріалами кримінального провадження, а з касаційної скарги та доданих до неї копій судових рішень вбачається, що підстав для задоволення скарги немає. Тому колегія суддів касаційного суду вважає, що у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, на підставі п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, необхідно відмовити.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК Українисуд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.

На підставі викладеного та керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, Суд

постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 21 лютого 2020 року про повернення його апеляційної скарги.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

В. І. Остапук В. В. Щепоткіна О. П. Ємець