Історія справи
Ухвала КГС ВП від 27.12.2020 року у справі №912/870/20

УХВАЛА23 грудня 2020 рокум. КиївСправа № 912/870/20Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:Колос І. Б. - (головуючий), Бенедисюка І. М., Малашенкової Т. М.,розглянувши матеріали касаційної скарги приватного підприємства "Світоніс-Транс"на рішення господарського суду Кіровоградської області від 10.07.2020,додаткове рішення господарського суду Кіровоградської області від 24.07.2020
та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.11.2020у справі № 912/870/20за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Автогазсервіс"до приватного підприємства "Світоніс-Транс"про стягнення 549 852,52 грн,
ВСТАНОВИВ:01.12.2020 (згідно з відміткою штампу Центрального апеляційного господарського суду на першій сторінці касаційної скарги) приватне підприємство "Світоніс-Транс" (далі - ПП "Світоніс-Транс") звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Кіровоградської області від10.07.2020, додаткове рішення господарського суду Кіровоградської області від24.07.2020 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від16.11.2020 у справі № 912/870/20.Дослідивши матеріали касаційної скарги ПП "Світоніс-Транс" у справі № 912/870/20, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.Стаття
129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Аналогічне положення закріплено у частині
1 статті
17 Господарського процесуального кодексу України (далі -
ГПК України), яким передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.Частиною
7 статті
12 ГПК України для цілей Частиною
7 статті
12 ГПК України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.Відповідно до статті
7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2020 встановлено у розмірі
2102 грн.Згідно з пунктом
1 частини
1 статті
163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Предметом позову у цій справі є стягнення у сумі 549 852,52 грн, а отже, ціна позову у цій справі не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102,00 грн х 500 = 1 051 000,00 грн станом на 2020 рік).Згідно з пунктом
2 частини
3 статті
287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом
2 частини
3 статті
287 ГПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.Аналіз наведених норм закону дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.Необхідність відкриття касаційного провадження у справі з ціною позову, що не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, скаржник обґрунтовує підпунктом "б" пункту
2 частини
3 статті
287 ГПК України, якщо особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту
2 частини
3 статті
287 ГПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи, посилаючись на те, що на розгляді місцевого господарського суду знаходиться справа № 912/3511/20 предметом позову, якої є тлумачення умов договору (щодо порядку формування, встановлення та погодження сторонами за договором ціни на продукцію, належного порядку здійснення розрахунків, визначення терміну "партія продукції" та порядку формування такої партії).Втім, наведені скаржником у касаційній скарзі доводи та аналіз оскаржуваних судових рішень не дають підстав для висновку про те, що у ході судового розгляду господарським судом справи № 912/3511/20, про тлумачення умов договору, скаржник буде позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскаржуваними судовими рішеннями у цій справі № 912/870/20, тобто свідчить про відсутність підстав, передбачених підпунктом "б" пункту
2 частини
3 статті
287 ГПК України, за яких судові рішення у справах з ціною позову менше п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб підлягають касаційному оскарженню.
Отже, наведені у касаційній скарзі доводи не можуть бути визнані такими, за яких Суд міг би визнати справу № 912/870/20 такою, у якій судові рішення можуть бути переглянуті у касаційному порядку. Верховний Суд не може ставити під сумнів законність рішень судів попередніх інстанцій тільки через те, що такі рішення оскаржено і скаржник вважає їх незаконними, а тому підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі за касаційною скаргою ПП "Світоніс-Транс" немає.Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття
17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v.France" від 23.10.1996; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19.12.1997).Використання оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи" тощо, не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже, виходячи з високого статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".Касаційний господарський суд зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами "а "- "г" пункту
2 частини
3 статті
287 ГПК України випадки є виключенням із загального правила, і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку буде порушено принцип "правової визначеності".
Законодавець цілком свідомо надав Верховному Суду право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у пункті
1 частини
1 статті
293 ГПК України, і це повністю узгоджується з положеннями статті
129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.Згідно з пунктом
1 частини
1 статті
293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.З огляду на викладене, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ПП "Світоніс-Транс" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 10.07.2020, додаткове рішення господарського суду Кіровоградської області від 24.07.2020 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.11.2020 у справі № 912/870/20, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.Керуючись статтями
234,
287,
293 ГПК України, Касаційний господарський судУХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою приватного підприємства "Світоніс-Транс" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 10.07.2020, додаткове рішення господарського суду Кіровоградської області від 24.07.2020 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.11.2020 у справі № 912/870/20.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.Суддя І. КолосСуддя І. БенедисюкСуддя Т. Малашенкова