Історія справи

Ухвала КГС ВП від 26.07.2018 року у справі №910/896/14

УХВАЛА

20 липня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/896/14

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г.

розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної особи-підприємця Семенюка Василя Івановича

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.04.2018

та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2018

за скаргою Фізичної особи - підприємця Семенюк Василя Івановича на дії Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві при виконанні наказу Господарського суду міста Києва від 25.04.2014 у справі №910/896/14

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсиббанк"

до: 1) Фізичної особи - підприємця Семенюка Василя Івановича

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто - Лайн"

про стягнення 120653 доларів 56 центи США, -

ВСТАНОВИВ:

06.07.2018 Фізична особа - підприємець Семенюк Василь Іванович (далі за текстом - ФОП Семенюк В.І.) звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.04.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від
19.06.2018 у справі № 910/896/14.

Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 12.07.2018 на розгляд Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г., - передано вказану касаційну скаргу.

Дослідивши матеріали касаційної скарги ФОП Семенюк В.І., колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з наступних підстав.

Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом- ГПК України) Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VIII внесено зміни до ГПК України, викладено його у новій редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017.

Суд нагадує про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Brualla Gomez de La Torre v. Spain, 19.12.1997, Repotrs 1997-VIII, п. 35).

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 293 ГПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), про розгляд скарг на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби, приватного виконавця, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не має значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Таким чином, правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають вимогам вищевказаної статті 129 Конституції України.

Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Оскільки оскаржувані ухвала Господарського суду міста Києва від 25.04.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2018 у справі №910/896/14 прийняті за правилами, що встановлені вже новою редакцією Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ), отже у питанні наявності чи відсутності права на касаційне оскарження слід виходити з положень Кодексу саме у вказаній редакції.

Як вбачається із матеріалів справи, від ФОП Семенюк В.І. надійшла скарга на дії Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві при виконанні наказу Господарського суду міста Києва від 25.04.2014 у справі №910/896/14, у якій скаржник просив суд: визнати неправомірними постанову про відкриття виконавчого провадження від 26.02.2018 та постанову про арешт майна боржника від 27.02.2018 які винесені старшим державним виконавцем Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Абакумовою Н.І. в межах виконавчого провадження № 55802388 та скасувати відповідні постанови.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2018 у справі № 910/896/14, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від
19.06.2018, відмовлено у задоволенні скарги ФОП Семенюка В.І. на дії Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві при виконанні наказу Господарського суду міста Києва від 25.04.2014 у справі №910/896/14.

Судом першої інстанції з матеріалів даної справи встановлено, що наказ від
25.04.2014 у справі № 910/896/14 неодноразово пред'являвся стягувачем до виконання та передавався за належністю з одного відділу ВДВС до іншого, у зв'язку з чим строк пред'явлення даного наказу до виконання переривався, що також вже було встановлено судом в ухвалі від 11.05.2016, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 06.02.2017 у справі №910/896/14. Також, судом встановлено із відмітки на зворотній стороні наказу від 25.04.2014 у справі №910/896/14, що востаннє виконавчий документ повернуто стягувачу 08.12.2017.

Таким чином, у державного виконавця Святошинського ВДВС не було підстав не приймати відповідний наказ до виконання, за наслідками чого було відкрито виконавче провадження та накладено арешт на майно боржника.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, встановив відсутність порушень у діях Святошинського ВДВС при прийнятті до виконання наказу Господарського суду міста Києва від 25.04.2014 у справі №910/896/14 та винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження №55802388 від 26.02.2018, а тому дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги у частині скасування вказаної постанови.

Встановивши відсутність протиправності дій Святошинського ВДВС при прийнятті до виконання наказу Господарського суду міста Києва від 25.04.2014 у справі №910/896/14 у зв'язку з необґрунтованістю доводів скаржника, суди попередніх інстанцій також дійшли висновку про відмову у задоволенні скарги щодо скасування постанови про арешт майна боржника від 27.02.2018.

Тобто, ухвалюючи зазначені судові рішення, суди першої та апеляційної інстанцій, надавши оцінку зібраним у справі доказам, дійшли висновку про відмову у задоволенні скарги ФОП Семенюка В.І. на дії Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві при виконанні наказу Господарського суду міста Києва від
25.04.2014 у справі №910/896/14.

Відповідно до частини 2 статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Разом з тим, касаційна скарга ФОП Семенюка В.І. не містить доводів, зважаючи на які, суд міг би визнати, що рішення касаційного суду за наслідками розгляду цієї скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики, тому колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі №910/896/14 на підставі абзацу другого частини 2 статті 293 ГПК України.

Керуючись статтями 234, 235, 287, частиною 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 910/896/14 за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця Семенюка Василя Івановича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.04.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2018 у зазначеній справі.

2. Копію цієї ухвали разом із доданими до скарги матеріалами на 29 аркушах (у тому числі оригіналом квитанції від 05.07.2018 № 0.0.1076906164.1 на суму 1
762,00 грн) надіслати скаржнику.

3. Оригінал касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.В. Білоус

Н.Г. Ткаченко