Історія справи

Ухвала КГС ВП від 25.04.2021 року у справі №910/9435/20

УХВАЛА

23 квітня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/9435/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Бортницький дослідно-механічний завод"

на рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2021 у справі

за позовом Київської місцевої прокуратури № 2 Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Столичного округу

до Приватного акціонерного товариства "Бортницький дослідно-механічний завод"

про відшкодування збитків у розмірі 707 762,60 грн,

ВСТАНОВИВ:

15.04.2021 до Касаційного господарського суду надійшла касаційна скарга Приватного акціонерного товариства "Бортницький дослідно-механічний завод" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2021 у справі № 910/9435/20.

За результатами перевірки матеріалів поданої касаційної скарги Верховний Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі № 910/9435/20 і в обґрунтування цієї відмови зазначає про таке.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Частиною 5 статті 12 ГПК України передбачено, що для цілей Частиною 5 статті 12 ГПК України малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Частиною 5 статті 12 ГПК України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2021 установлено у розмірі 2 270,00 грн.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом позову у даній справі є стягнення 707 762,60 грн, що менше ніж п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270,00 грн х 500 = 1 135
000,00 грн), а тому у розумінні ГПК України оскаржувані рішення у справі № 910/9435/20 не підлягає касаційному оскарженню.

Приватне акціонерне товариство "Бортницький дослідно-механічний завод" у касаційній скарзі зазначає, що вона стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики щодо представництва прокурора в суді відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру", оскільки судові рішення у цій справі суперечать висновкам Верховного Суду, викладеним у зазначених в скарзі постановах.

Касаційний господарський суд зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами "а "- "г" пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України випадки є виключенням із загального правила, й необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку буде порушено принцип "правової визначеності".

Твердження заявника, що питання права, яке є предметом розгляду у цій справі, має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки суперечать висновкам Верховного Суду є безпідставними з огляду на те, що питання дотримання прокуратурою встановленого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" порядку досліджено судами попередніх інстанцій та викладено встановлені обставини та висновки у оскаржуваних рішеннях, які відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові Великої Палати від
26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Разом з тим, подана касаційна скарга зводиться до висловлення незгоди з прийнятим судовим рішенням, викладення власного бачення у питанні застосування правових норм, і зокрема, власного трактування висновків викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, та є проханням про повторний перегляд справи та переоцінку встановлених судами обставин, що виходить за межі повноважень Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

Використання оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи" тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже виходячи з високого статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

Подана касаційна скарга фактично зводиться до спроби переконати суд у необхідності втрутитися у зміст рішень, ухвалених судами попередніх інстанцій, однак Верховний Суд не може ставити під сумнів законність рішень судів попередніх інстанцій тільки через те, що такі рішення оскаржено і скаржник вважає їх незаконними, а тому підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Бортницький дослідно-механічний завод" немає.

Подана касаційна скарга не містить належних обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів "а ", "б ", "в ", "г" пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України, тому суд не вбачає підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі і відмовляє у такому відкритті, оскільки цю скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За таких обставин, керуючись статтями 12, 163, 234, 287, 293 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Бортницький дослідно-механічний завод" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2021 у справі № 910/9435/20.

2. Матеріали касаційної скарги на 33 (тридцяти трьох) аркушах повернути скаржникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді С. К. Могил

О. В. Случ