Історія справи

Ухвала КГС ВП від 25.04.2019 року у справі №908/2616/18

УХВАЛА

22 квітня 2019 року

м. Київ

Справа № 908/2616/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Баранець О. М. - головуючий, Студенець В. І., Стратієнко Л. В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Крок"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Широбокової Л. П., Подобєда І. М., Орєшкіної Е. В.

від 04.03.2019

та ухвалу Центрального апеляційного господарського суду

від 11.02.2019

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Український рітейл" від
26.12.2018 вих. № 1606 про скасування судового наказу від 07.12.2018 №908/2616/18

стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Крок"

боржник Товариство з обмеженою відповідальністю "Український рітейл"

про стягнення заборгованості за договором поставки № б/н від 27.10.2011 у розмірі 169 626,30 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Крок" 13.03.2019 звернулося до Верховного Суду, через Центральний апеляційний господарський суд, з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від
04.03.2019 та ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від
11.02.2019 у справі № 908/2616/18.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 11.04.2019 визначено склад колегії суддів: Баранець О. М. - головуючий, Стратієнко Л. В., Студенець В. І.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Крок", колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Відповідно до частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо у справі з ціною позову, що не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (крім справ, які відповідно до частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо:

1) Верховний Суд вже викладав у своїй постанові висновок щодо питання правильного застосування норми права, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку; або

2) правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

У грудні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Крок" звернулось до Господарського суду Запорізької області із заявою про видачу судового наказу щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Український рітейл" заборгованості за договором поставки № б/н від 27.10.2011 у сумі 169626,30 грн.

07.12.2018 Господарським судом Запорізької області видано судовий наказ про стягнення з боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Український рітейл" на користь стягувача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Крок" заборгованості за договором поставки №б/н від 27.10.2011 у сумі 169 626,30
грн та 176,20 грн судового збору.

11.01.2019 до Господарського суду Запорізької області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Україниький рітейл" надійшла заява про скасування судового наказу від 07.12.2018, обґрунтована тим, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Крок" є спірними та потребують судового розгляду в порядку позовного провадження, бо більшість накладних не можуть бути визнані первинними бухгалтерськими документами через відсутність усіх обов'язкових реквізитів.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 14.01.2019 заяву від
26.12.2018 за вих. №1606 про скасування судового наказу від 07.12.2018 повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Український рітейл" на підставі частини 2 статті 158 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала суду обґрунтована тим, що заява про скасування судового наказу не містить клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку та скасування наказу можливе лише до набрання ним законної сили.

Центральний апеляційний господарський суд у постанові від 04.03.2019 встановив, що наказ Господарського суду Запорізької області від 07.12.2018 був надісланий боржнику 10.12.2018 та отриманий останнім 18.12.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №690011779081.

Заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Український рітейл" про скасування судового наказу від 07.12.2018 надіслана боржником до суду поштою
26.12.2018, про що свідчить відтиск штампу поштового відділення на конверті.

Відповідно до частини 1 статті 157 Господарського процесуального кодексу України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до частини 2 статті 158 Господарського процесуального кодексу України заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частини 2 статті 158 Господарського процесуального кодексу України, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

Оскільки судовий наказ від 07.12.2018 боржник отримав 18.12.2018 та звернувся із заявою про його скасування 26.12.2018, то строк відповідно до частини 1 статті 157 Господарського процесуального кодексу України ним є дотриманий, заява подана вчасно, а тому суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що підстави для застосування положень частини 2 статті 158 Господарського процесуального кодексу України відсутні, оскільки положення названої норми права застосовуються в разі відхилення судом клопотання про поновлення пропущеного строку, яке боржником не заявлялось.

Наведені Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Крок" в касаційній скарзі доводи не можуть бути підставою для скасування рішення суду апеляційної інстанції.

Правовою підставою прийняття ухвали Господарського суду Запорізької області від
14.01.2019 про повернення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Український рітейл" визначено частину 2 статті 158 Господарського процесуального кодексу України, і саме наявність підстав для застосування положень цієї норми було предметом апеляційного перегляду.

Щодо доводів касаційної скарги про незастосування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 16.01.2019 у справі № 905/1057/18 щодо порядку оплати та доказування оплати судового збору, то вони є помилковими.

У постанові Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 905/1057/18 колегія суддів суду касаційної інстанції погодилась з висновком апеляційного суду, про те, що, подана на усунення недоліків, встановлених при поданні апеляційної скарги ТОВ "Приватофис" квитанція від 06.09.2018 №2693 не є належним доказом сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, оскільки не містить інформації про номер справи, у межах якої подається відповідна скарга, та дату прийняття судового акта, що оскаржується, з огляду на що, з останньої не вбачається яка саме апеляційна скарга оплачується судовим збором. Такі висновки обумовлені конкретними обставинами, а саме тим, що судом апеляційної інстанції, при перевірці зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України за платіжним дорученням від 06.09.2018 №2693 виявлено, що дата сплати та дата зарахування судового збору (06.09.2018) за подання апеляційної скарги на ухвалу суду від 10.09.2018 передує даті винесення оскаржуваного судового рішення, а отже, не може вважатися належним доказом сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Донецької області від 10.09.2018 у справі № 905/1057/18.

У даній справі подібні обставини відсутні. Додане до апеляційної скарги платіжне доручення №5000001070 підтверджує сплату судового збору 18.01.2019 за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції від 14.01.2019.

Крім того, зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України перевіряється відповідно до Закону України "Про судовий збір". Обов'язок перевірки зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України покладається саме на суд. Відсутність відомостей про те, яка саме позовна заява оплачується судовим збором, не є підставою для повернення позовної заяви, оскільки суд самостійно перевіряє сплату позивачем належної суми судового збору (постанова Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 909/1013/17).

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо у справі з ціною позову, що не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З огляду на зазначене правильне застосування Центральним апеляційним господарським судом норм Господарського процесуального кодексу України під час прийняття постанови від 04.03.2019 у справі № 908/2616/18 є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у даній справі.

Щодо ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 11.02.2019, то пунктом 3 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не передбачено можливості касаційного оскарження ухвали про відкриття апеляційного провадження.

Керуючись статтями 234, 235, пунктом 2 частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Крок" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.03.2019 та ухвалу від
11.02.2019 у справі № 908/2616/18.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді Л. Стратієнко

В. Студенець