Історія справи

Ухвала КГС ВП від 23.12.2019 року у справі №910/4501/19
Ухвала КГС ВП від 23.12.2019 року у справі №910/4501/19

УХВАЛА

20 грудня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/4501/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Случ О.

В. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Могил С. К.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2019 (головуючий суддя Коробенко Г. П., судді Кравчук Г. А., Козир Т. П. )

у справі № 910/4501/19

за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Реодон ЛТД"

про стягнення 387 113,21 грн

ВСТАНОВИВ:

21.05.2019 рішенням Господарського суду міста Києва від 21.05.2019 позовні вимоги задоволено повністю.

03.10.2019 постановою Північного апеляційного господарського суду рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2019 скасовано та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

11.11.2019 скаржник надіслав через Північний апеляційний господарський суд до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 910/4501/19.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 10.12.2019 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Случ О.

В. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Могил С. К.

За результатами перевірки матеріалів поданої касаційної скарги Верховний Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 910/4501/19 і в обґрунтування цієї відмови зазначає про таке.

За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2019 про відкриття провадження у справі, з урахуванням положень Господарського процесуального кодексу України, суд відкрив провадження у справі № 910/4501/19 та вирішив розглядати цю справу за правилами спрощеного позовного провадження, оскільки позовна заява підпадає під поняття справи незначної складності в розумінні пункту 2 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України.

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (частина 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, враховуючи наведене вище, дана справа є малозначною.

Аналіз наведених норм закону дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями у малозначних справах після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Подана касаційна скарга не містить обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів "а ", "б ", "в ", "г" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а зводиться до питань, що потребують дослідження доказів у даній справі, зокрема, дослідження умов договору, його оцінки, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Межі розгляду справи судом касаційної інстанції передбачені у статті 300 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів зазначає, що судом апеляційної інстанції досліджено та встановлено, що прострочення виконання робіт сталося з вини замовника, який не виконував упродовж розумного строку вимог підрядника, чим порушив вимоги п. 4.6 договору підряду, положення статей 847, 850 Цивільного кодексу України, що зумовило неможливість дотримання підрядником графіку виконання робіт за договором підряду з урахуванням закріпленої цим графіком послідовності виконання робіт, що є підставою для застосування до спірних правовідносин положень частини 4 статті 612 Цивільного кодексу України, а тому правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

В контексті викладеного Суд вважає за необхідне зазначити, що Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

З урахуванням наведеного, керуючись статтею 293 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою АТ "Укртрансгаз" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 910/4501/19.

За таких обставин, керуючись статтями 12, 163, 234, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 910/4501/19.

2. Матеріали касаційної скарги повернути скаржнику разом з доданими до неї додатками, у тому числі, з оригіналом платіжного доручення від 05.11.2019 №
14067.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Случ

Судді Н. О. Волковицька

С. К. Могил