Історія справи

Ухвала КГС ВП від 18.06.2019 року у справі №922/2273/18

УХВАЛА

18 липня 2019 року

м. Київ

Справа № 922/2273/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г. М. - головуючого, Кушніра І. В., Краснова Є. В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанське-Агро"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2019

та на рішення Господарського суду Харківської області від 19.11.2018

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанське-Агро"

до Акціонерного товариства "Укргазвидобування"

про визнання правочинів недійсними,

ВСТАНОВИВ:

11.05.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Слобожанське-Агро" звернулось із касаційною скаргою на рішення Господарського суду Харківської області від 19.11.2018 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2019 (повний текст складено 25.03.2019) через апеляційний господарський суд до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з клопотанням про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

Ухвалою Верховного Суду від 18.06.2019 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанське-Агро" залишено без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з тим, що підстави для поновлення строку на касаційне оскарження є неповажними та відсутні докази сплати судового збору.

Касаційну скаргу заявника залишено без руху до 18.07.2019, а відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, строк усунення недоліків не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

05.07.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю "Слобожанське-Агро" надіслано засобами поштового зв'язку до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду клопотання про усунення недоліків касаційної скарги, до якого додано оригінал платіжного доручення №4400010410 від 02.07.2019 на суму 7048,00
грн. про сплату судового збору, заяву про поновлення строку на касаційне оскарження від 05.07.2019, копію пояснювальної записки секретаря ТОВ "Слобожанське-Агро" ОСОБА_3 від 26.06.2019, копію наказу ТОВ "Слобожанське-Агро" від 01.07.2019 № 17, копію поштового конверта штрих-код 01016 1406893 1.

Заява про усунення недоліків касаційної скарги до суду касаційної інстанції подано у строк, що не перевищує десяти днів з дня отримання ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.

У заяві про поновлення строку на касаційне оскарження заявник просить визнати поважними причини пропуску строку на подання касаційної скарги, мотивуючи тим, що із змістом оскаржуваної постанови заявник ознайомився 06.05.2019 в Єдиному державному реєстрі судових рішень та 11.05.2019 оскаржив її до суду касаційної інстанції. Проте, із змісту ухвали суду касаційної інстанції від 18.06.2019 про залишення касаційної скарги без руху, яка була отримана 25.06.2019, заявник довідався, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції була одержана позивачем 02.04.2019. З метою перевірки даного факту, позивач відібрав письмові пояснення у секретаря ТОВ "Слобожанське-Агро" ОСОБА_3, яка пояснила, що постанова суду апеляційної інстанції була нею помилково втрачена через надходження великої кількості поштової кореспонденції із суду, у зв'язку з чим до неї були застосовані заходи дисциплінарного впливу.

Таким чином заявник зазначає, що неподання касаційної скарги на постанову суду апеляційної інстанції у межах встановленого строку на касаційне оскарження було зумовлено втратою оскаржуваної постанови суду працівником його підприємства та неповідомлення керівника позивача про її надходження, що на його думку, є поважною причиною для поновлення строку на касаційне оскарження.

Проте колегія суддів не вбачає підстав для задоволення наведеного клопотання з огляду на таке.

Приписами статті 288 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1).

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення (ч.2).

Як вбачається із змісту оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції від
18.03.2019 повний текст її складено 25.03.2019, яка була вручена заявнику касаційної скарги 02.04.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення штрих-код 61022 2785573 7 та підписом відповідної особи у вказаному поштовому повідомлені, тобто останнім днем подачі касаційної скарги, з урахуванням приписів ч.2 ст.288 наведеного Кодексу, є
22.04.2019.

Проте, із змісту поштового конверта штрих-код № 6402000277544 вбачається, що касаційна скарга була надіслана на адресу Верховного Суду 11.05.2019, що підтверджується відміткою пошти на даному конверті.

Таким чином, касаційна скарга подана заявником за межами строку на касаційне оскарження, який визначений приписами статті 288 Господарського процесуального кодексу України.

У заявника була можливість скористатися своїм правом на звернення до суду касаційної інстанції в межах строку відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Отже, пропуск строку на касаційне оскарження залежав не від об'єктивних причин, а від суб'єктивних чинників, які особа, що звернулась із касаційною скаргою, могла і повинна була уникнути при подачі касаційної скарги.

Суд касаційної інстанції, у кожному конкретному випадку, повинен, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

При цьому слід зазначити, що як роз'яснив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 зі справи "Пономарьов проти України", вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Отже, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується із наявністю поважних причин пропуску строку.

Доводи заявника касаційної скарги про те, що неподання касаційної скарги на постанову суду апеляційної інстанції у межах встановленого строку на касаційне оскарження було зумовлено втратою оскаржуваної постанови суду працівником його підприємства через надходження великої кількості поштової кореспонденції із суду та неповідомлення керівника позивача про її надходження, не є поважними причинами пропуску строку, оскільки з матеріалів справи вбачається, що заявником апеляційної скарги був позивач, яка була підписана директором ТОВ "Слобожанське-Агро" Ванжулой В. М., який мав вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, а надходження великої кількості поштової кореспонденції із суду заявником не підтверджена ніякими доказами.

Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження рішення (справа "Олександр Шевченко проти України" від 26 квітня 2007 року, справа "Трух проти України" від 14 жовтня 2003 року).

Таким чипом посилання заявника касаційної скарги на те, що втрата оскаржуваної постанови відбулася з вини його працівникачерез надходження великої кількості поштової кореспонденції із суду, який не повідомив керівника про її надходження, є безпідставними, так як надходження великої кількості поштової кореспонденції із суду скаржником не доведено, ТОВ "Слобожанське-Агро" мало вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого йому судового провадження за поданою ним апеляційною скаргою, і директор ТОВ "Слобожанське-Агро" Ванжула В. М. мав можливість в розумний інтервал часу ознайомитись із повним текстом постанови апеляційної інстанції, прийнятої за апеляційною скаргою цього Товариства, у відкритому доступі Єдиного державного реєстру судових рішень, яка була оприлюднена 26.03.2019. Діялність ТОВ "Слобожанське-Агро" у контексті наведених норм права не можна ототожнювати із сумлінністю його окремого працівника.

Відповідно до частини 2 пункту 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі частини 2 пункту 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.

Пунктом 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України визначено, що Суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі №922/2273/18.

Керуючись статтями 174, 234, 292, 293 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Слобожанське-Агро" у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

2. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №922/2273/18 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанське-Агро".

3. Касаційну скаргу та додані до неї документи (у тому числі оригінали платіжного доручення № 4400010410 від 02.07.2019 на суму 7 048,00 грн. ) повернути заявнику.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Г. М. Мачульський

Судді І. В. Кушнір

Є. В. Краснов