Історія справи

Ухвала КГС ВП від 15.06.2021 року у справі №920/1162/19

УХВАЛА

15 червня 2021 року

м. Київ

Справа № 920/1162/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицька Н. О. - головуючий, Міщенко І. С., Могил С. К.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Есканда"

на рішення Господарського суду Сумської області від 17.12.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2021 у справі

за позовом Роменської місцевої прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі Пустовійтівської сільської ради Роменського району Сумської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Есканда"

про стягнення 511 282,82 грн,

ВСТАНОВИВ:

26.05.2021 до Касаційного господарського суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Есканда" на рішення Господарського суду Сумської області від 17.12.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2021 у справі № 920/1162/19.

За результатами перевірки матеріалів поданої касаційної скарги Верховний Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі № 920/1162/19 і в обґрунтування цієї відмови зазначає про таке.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Частиною 5 статті 12 ГПК України передбачено, що для цілей Частиною 5 статті 12 ГПК України малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Частиною 5 статті 12 ГПК України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2021 установлено у розмірі 2 270,00 грн.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом позову у даній справі є стягнення 511 282,82 грн, що менше ніж п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270,00 грн х 500 = 1 135
000,00 грн), а тому у розумінні ГПК України оскаржувані рішення у справі № 920/1162/19 не підлягають касаційному оскарженню.

Подана касаційна скарга не містить жодних обґрунтувань оскарження судових рішень у цій справі з посиланням на підпункти а), б), в), г) пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України, а тому і підстав для відкриття касаційного провадження у даній справі немає.

Водночас з огляду на зміст касаційної скарги, наведені скаржником у ній доводи, у контексті прийнятих у даній справі судових рішень, зводяться до заперечення встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи з одночасним тлумаченням стороною власного їх викладення, і в цілому до заперечення результату розгляду справи судом.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

З урахуванням вказаного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Есканда" на рішення Господарського суду Сумської області від
17.12.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від
30.03.2021 у справі № 920/1162/19, оскільки цю скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За таких обставин, керуючись статтями 12, 163, 234, 287, 293 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Есканда" на рішення Господарського суду Сумської області від 17.12.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2021 у справі № 920/1162/19.

2. Матеріали касаційної скарги на 17 (сімнадцяти) аркушах повернути скаржникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді І. С. Міщенко

С. К. Могил