Історія справи

Ухвала КГС ВП від 09.07.2020 року у справі №910/13392/19

УХВАЛА

09 липня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/13392/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Пількова К. М., Чумака Ю. Я.

розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2020 і рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2019 у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Жилдорінвест"

до Акціонерного товариства "Українська залізниця"

про стягнення 127 328,89 грн

ВСТАНОВИВ:

23.06.2020 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - АТ "Українська залізниця") на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2020 і рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2019 у справі № 910/13392/19, подана 04.06.2020 через Північний апеляційний господарський суд.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, зважаючи на таке.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

У пункті 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом позову у справі № 910/13392/19 є стягнення 127 328,89 грн, що становить значно менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102,00 грн х 100 = 210 200,00 грн станом на 2020 рік), тому у розумінні положень Господарського процесуального кодексу України ця справа є малозначною.

При цьому у поданій касаційній скарзі не наведено обґрунтування випадків, передбачених підпунктами "а "- "г" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, за яких судові рішення у малозначних справах може бути переглянуто у касаційному порядку.

Саме посилання у касаційній скарзі АТ "Українська залізниця" на постанови Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 916/2889/13, від 16.04.2019 у справі № 922/744/18, від 16.04.2019 у справі 905/1315/18, від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18, від 14.02.2019 у справі № 922/1019/18, від 22.01.2019 у справі № 905/305/18, від 21.05.2018 у справі № 904/10198/15, від 02.02.2018 у справі № 927/467/17, без зазначення конкретних підстав чи висновків не може вважатися обґрунтованими підставами для прийняття касаційної скарги в малозначній справі в розумінні частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу.

Керуючись статтями 12, 163, 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2020 і рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2019 у справі № 910/13392/19.

2. Матеріали касаційної скарги з додатками на 16 (шістнадцяти) аркушах у тому числі оригінал платіжного доручення про сплату судового збору від 28.05.2020 № 110 на суму 3 842,00 грн, повернути Акціонерному товариству "Українська залізниця".

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Б. Дроботова

Судді К. М. Пільков

Ю. Я. Чумак