Історія справи

Ухвала КГС ВП від 01.01.2020 року у справі №910/3617/19

УХВАЛА

09 квітня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/3617/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М. - головуючий, Кролевець О. А., Студенець В. І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Головний інформаційно-обчислювальний центр"

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Пашкіна С. А., Буравльов С. І., Мартюк А. І.

від 19.11.2019

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Головний інформаційно-обчислювальний центр"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальні інформаційні технології"

про стягнення 1 629 800,00 грн

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальні інформаційні технології"

до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Головний інформаційно-обчислювальний центр"

про стягнення 609 914,65 грн,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою від 27.12.2019 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду повернув касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Головний інформаційно-обчислювальний центр" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2019 у справі № 910/3617/19 на підставі пункту 1 частини 4 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, як таку, що підписана представником скаржника на підставі довіреності без надання доказів наявності у даної особи статусу адвоката.

22 січня 2020 року Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Головний інформаційно-обчислювальний центр" вдруге звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду через Північний апеляційний господарський суд з касаційною скаргою на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2019 у справі № 910/3617/19 із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження, мотивованим своєчасним зверненням скаржника з попередньою касаційною скаргою та твердженням, що суд касаційної інстанції дійшов помилкового висновку про повернення вперше поданої касаційної скарги, оскільки вважало, що директор філії "Головний інформаційно-обчислювальний центр", яка є відокремленим підрозділом Акціонерного товариства "Українська залізниця" без статусу юридичної особи, Войтко О. С. та заступник директора філії з технічних питань Марєєв А. А. мали право підписати касаційну скаргу від імені Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Головний інформаційно-обчислювальний центр" на підставі довіреності № 9851 від 04.12.2019 без надання доказів наявності у даних осіб статусу адвоката в порядку самопредставництва.

Ухвалою від 27.02.2020 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду визнав неповажними причини, зазначені Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі філії "Головний інформаційно-обчислювальний центр" у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження та залишив без руху касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Головний інформаційно-обчислювальний центр" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2019 у справі № 910/3617/19 із наданням скаржнику строку для усунення недоліків, шляхом наведення інших підстав та обґрунтування для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження. При цьому Суд зазначив, що на момент звернення з первісною касаційною скаргою, 09 грудня 2019 року, частиною 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України було встановлено, що юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Тобто стаття мала іншу редакцію ніж при повторному зверненні Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Головний інформаційно-обчислювальний центр". Отже на момент першого звернення тільки керівник або член виконавчого органу, уповноваженого діяти відповідно до закону, статуту, положення мав право діяти від імені юридичної особи, отже від імені Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Головний інформаційно-обчислювальний центр" у порядку самопредставництва мав право діяти тільки керівник або член виконавчого органу саме Акціонерного товариства "Українська залізниця" або адвокат.

Скаржнику роз'яснено наслідки невиконання ухвали Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, передбачені абзацом 2 частини 3 статті 292 та пункту 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України.

31 березня 2020 року на адресу Суду надійшла заява Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Головний інформаційно-обчислювальний центр" про усунення недоліків касаційної скарги, в якій скаржник цитує окремі пункти Статуту Акціонерного товариства "Українська залізниця" та Положення про філію "Головний інформаційно-обчислювальний центр", при цьому не зазначає інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження та наполягає, що суд касаційної інстанції дійшов помилкового висновку щодо повноважень підписантів вперше поданої касаційної скарги. Тобто наводить ті ж самі причини та підстави пропуску строку на касаційне оскарження ухвали Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2019 у справі №910/3617/19, які судом касаційної інстанції вже визнані неповажними в ухвалі від 27.02.2020.

Відповідно до частини 3 статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду повторно звертає увагу на редакцію статті 56 Господарського процесуального кодексу України, що діяла на дату звернення з першою касаційною скаргою.

Таким чином вимоги ухвали Верховного Суду від 27.02.2020 не виконані. Судом не встановлено, а скаржником не наведено поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження, встановленого Законом.

Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.

Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12.07.2007).

При цьому легітимна мета обмеження прав дотримана, права скаржника не порушені, оскільки йому було надано право на обґрунтування пропуску строку на оскарження судового рішення про яке він був обізнаний.

Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

За приписами пункту 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 910/3617/19.

Керуючись статтями 234, 235, 292, 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Акціонерному товариству "Українська залізниця" в особі філії "Головний інформаційно-обчислювальний центр" у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

2. Відмовити Акціонерному товариству "Українська залізниця" в особі філії "Головний інформаційно-обчислювальний центр" у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від
19.11.2019 у справі № 910/3617/19.

3. Надіслати скаржнику касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами.

Копію касаційної скарги залишити у Верховному Суді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Н. М. Губенко

Судді О. А. Кролевець

В. І. Студенець