Історія справи

Ухвала КГС ВП від 03.09.2018 року у справі №904/957/18

УХВАЛА

28 серпня 2018 року

м. Київ

Справа № 904/957/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняк В.Я. - головуючий Селіваненка В.П., Жуков С.В.,

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України",

відповідач - Приватне акціонерне товариство "Нікопольський ремонтний завод",

розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

на рішення господарського суду Дніпропетровської області

від 10.05.2018

у складі судді Петренко Н.Е.,

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду

від 25.06.2018

у складі колегії суддів: Вечірко І.О., (головуючий), Березкіна О.В., Кузнецов В.О.,

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Приватного акціонерного товариства "Нікопольський ремонтний завод"

про стягнення 38 063,91 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України", заявник) звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.2018 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.06.2018 у справі № 904/957/18 господарського суду Дніпропетровської області.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 904/957/18 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Селіваненко В.П. суддя - Жуков С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.08.2018.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, колегія суддів Верховного Суду дійшла до висновку про відмову у прийнятті касаційної скарги ПАТ "НАК "Нафтогаз України" з наступних підстав.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 3 статті 3 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ) судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Оскаржувана постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
25.06.2018 прийнята за правилами, що встановлені вже новою редакцією Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ), відтак у питанні наявності чи відсутності права на касаційне оскарження слід виходити з положень Кодексу саме в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ.

За приписами пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2018 встановлено у розмірі 1762,00 грн., а тому сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 176
200,00 грн.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Оскільки предметом позову у даній справі є стягнення 38 063,91 грн., що менше ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 2018 рік), а тому у розумінні Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ) спір у справі №904/957/18 є малозначним.

Звертаючись до суду касаційної інстанції, заявник просив, попри малозначність справи, прийняти касаційну скаргу до провадження, посилаючись на те, що діяльність ПАТ НАК "Нафтогаз України" становить значний суспільний інтерес, судові рішення про відмову у стягненні коштів за прострочення виконання договірних зобов'язань на постачання природного газу, створюють негативну правозастосовчу практику та зазначав про винятковість даної справи для заявника.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, визначених процесуальним Законом. Проте наявності таких випадків з матеріалів даної справи не вбачається, відсутні будь-які підстави вважати, що розгляд даної скарги касаційним судом у даній справі є винятковим для ПАТ НАК "Нафтогаз України", а посилання скаржника на те, що справа становить значний суспільний інтерес, є не обґрунтованими.

Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що посилання заявника на формування негативної правозастосовчої практики, не можуть бути взяті до уваги в силу правової позиції Верховного Суду щодо застосування норм статті 233 Господарського кодексу України та статті 551 Цивільного кодексу України, зокрема у постановах від 26.04.2018 у справі №909/226/16, від 12.06.2018 у справі №905/2458/16, від 18.07.2018 у справі № 916/3056/17 та від 26.07.2018 у справі № 924/1089/17.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

У контексті викладеного необхідно враховувати, що Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження.

Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

За таких обставин, касаційна скарга ПАТ "НАК "Нафтогаз України" не може бути розглянута судом касаційної інстанції, а в її прийняті слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись статтями 12, 163, 234, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України в редакції ~law16~ від 03.10.2017 року, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.2018 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.06.2018 у справі № 904/957/18.

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.2018 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.06.2018 у справі № 904/957/18 повернути скаржнику разом з доданими до неї матеріалами.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді В.П. Селіваненко

С.В. Жуков