Історія справи

Ухвала КГС ВП від 01.07.2020 року у справі №904/754/20

УХВАЛА

01 липня 2020 року

м. Київ

Справа № 904/754/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бенедисюка І. М. (головуючий), Колос І. Б., Селіваненка В. П.,

розглянувши матеріали касаційної скарги приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля"

на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2020 та

постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.05.2020

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Еквіта Кепітал"

до приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля"

про стягнення заборгованості у сумі 2 490 961,04 грн.,

ВСТАНОВИВ:

09.06.2020 (згідно з відміткою на конверті) приватне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля" (далі - ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля", скаржник, відповідач) звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2020 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.05.2020 зі справи № 904/754/20.

Дослідивши матеріали касаційної скарги ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля", Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2020, залишеною без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 15.05.2020 зі справи № 904/754/20, повернуто зустрічну позовну заяву ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" і додані до неї документи відповідно до змісту частин 1 , 2 та 6 статті 180 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого суду та постановою апеляційного господарського суду, ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" оскаржило їх до Верховного Суду з мотивів прийняття судових рішень з порушенням норм процесуального права, що призвело до ухвалення помилкових судових актів, які ґрунтуються на висновках, зроблених після неповного та необ'єктивного з'ясування всіх дійсних обставин, що мають значення для справи, а тому судові рішення, на думку скаржника, підлягають скасуванню.

Касаційний господарський суд вважає такі доводи скаржника помилковими, зважаючи на наступне.

Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2020 у справі №904/754/20 відкрито провадження за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Еквіта Кепітал"; призначено підготовче засідання у справі на 17.03.2020; відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву відповідно до вимог 165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Зі змісту оскаржуваних рішень вбачається, що ухвала місцевого суду від
17.02.02020 про відкриття провадження у справі № 904/754/20 отримана відповідачем 20.02.2020, що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням.

З огляду на викладене, станом на 20.02.2020 відповідачеві, як вірно встановлено попередніми судовими інстанціями, було відомо про відкриття провадження у справі та встановлений йому строк для подання відзиву на позовну заяву. Тому визначений судом строк на подачу відзиву на позов, а, отже, і строк для подання зустрічного позову для відповідача закінчився, відповідно, 06.03.2020.

Натомість ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" звернулося із зустрічною позовною заявою лише 13.03.2020, тобто із пропуском призначеного місцевим судом строку.

Верховний Суд зазначає, що за статтею 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених статтею 118 ГПК України.

Зустрічна позовна заява подана ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" до господарського суду Дніпропетровської області лише 13.03.2020 (з пропуском процесуального строку на 7 днів). Тобто день, коли скаржник фактично вже знав про наявність відкриття провадження в даній справі, як вірно встановлено судами, є 20.02.2020.

А, отже, зустрічна позовна заява подана з порушенням вимог частини 1 статті 180 ГПК України, що є підставою для її повернення відповідно до змісту частини 6 статті 180 ГПК України.

Касаційний господарський суд встановив, що, постановляючи ухвалу про повернення зустрічної позовної заяви, місцевий суд керувався частинами 1 та 6 статті 180 ГПК України, за якими зустрічна позовна заява, подана поза межами встановленого судом строку для подання відзиву, повертається ухвалою суду заявнику.

Верховний Суд також зазначає, що правова позиція стосовно подання зустрічної позовної заяви з пропуском строку, встановленого для подання відзиву, як достатньої підстави для її повернення узгоджується з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду, зокрема: від 04.03.2019 у справі № 920/342/17, від
04.04.2019 у справі № 918/361/18, від 29.07.2019 у справі № 925/872/18, від
18.09.2019 у справі № 910/16837/18, від 07.11.2019 у справі № 910/2892/19.

Відтак правильне застосування судами попередніх інстанцій норм ГПК України під час постановлення ухвали господарського суду Дніпропетровської області від
18.03.2020, залишеної без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 15.05.2020 зі справи № 904/754/20, є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо застосування чи тлумачення цих норм.

Згідно з частиною 2 статті 293 ГПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Поряд і з цим, право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення (MUSHTA v. UKRAINE 8863/06, § 37, ЄСПЛ, від
18.11.2010).

У рішенні Європейського суду з прав людини Levages Prestations Services v. ( № 21920/93, § 48, ЄСПЛ, від 23.10.1996) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Виходячи з наведеного, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від
18.03.2020 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від
15.05.2020 зі справи № 904/754/20 на підставі частини 2 статті 293 ГПК України, оскільки правильне застосовування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Суд також наголошує, що повернення зустрічного позову в межах цієї справи не є перешкодою у доступі до правосуддя, адже учасник справи не позбавляється можливості подання такого позову як окремого на загальних підставах.

Керуючись статтею 234, частиною 2 статті 293 ГПК України, Касаційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2020 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.05.2020 зі справи № 904/754/20.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Колос

Суддя В. Селіваненко