Історія справи

Ухвала КАС ВП від 23.02.2020 року у справі №360/1999/19

УХВАЛА

30 березня 2020 року

Київ

справа №360/1999/19

адміністративне провадження №К/9901/6589/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Желтобрюх І. Л.,

суддів - Білоуса О. В., Гімона М. М.,

перевіривши касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2020 року у справі №360/1999/19 за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),

встановив:

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2020 року відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою Офісу великих платників податків Державної податкової служби на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2019 року у справі №360/1999/19.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою та вважаючи, що вона постановлена з порушенням норм процесуального права, відповідач подав касаційну скаргу.

В обґрунтування касаційної скарги її заявник посилається на те, що неможливість сплати судового збору у зв'язку з відсутністю фінансування податкового органу є поважною причиною пропуску строку на оскарження судового рішення. Однак апеляційний суд цього не врахував і безпідставно відмовив у відкритті апеляційного провадження.

При вирішенні питання про наявність підстав до відкриття касаційного провадження за означеною скаргою, Верховний Суд виходить з такого.

Частиною 3 статті 295 КАС України (яка визначає загальний строк на апеляційне оскарження) передбачено, що строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених Частиною 3 статті 295 КАС України.

Відповідно до частини 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених частини 3 статті 298 КАС України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

У свою чергу, згідно з пунктом 4 частини 1 статті 299 КАС України якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.

Як вбачається зі змісту ухвалених у цій справі судових рішень, ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2019 року апеляційну скаргу відповідача залишено без руху з підстав несплати судового збору. В подальшому ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року дану апеляційну скаргу повернуто апелянту.

Вдруге апеляційну скаргу відповідач подав 11 грудня 2019 року. Одночасно з поданням апеляційної скарги податковий орган заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якого вказував, що порушення строку відбулось у зв'язку з неможливістю сплатити судовий збір.

Перший апеляційний адміністративний суд встановивши, що апеляційна скарга подана із пропуском передбаченого процесуальним законом строку, не містить достатніх обґрунтованих підстав та доказів щодо наявності поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження, ухвалою від 24 грудня 2019 року визнав неповажними вказані у клопотанні причини пропуску строку звернення із апеляційною скаргою, залишив скаргу без руху і запропонував скаржнику подати заяву про поновлення строку з обґрунтуванням інших причин поважності його пропущення.

На виконання вимог ухвали суду відповідач надіслав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому знову посилався на неможливість своєчасної сплати судового збору у справі.

Аналізуючи наведені апелянтом обставини поважності пропуску строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд визнав їх неповажними та ухвалою від 17 січня 2020 року, яка є предметом касаційного оскарження, відмовив відповідачеві у відкритті апеляційного провадження. При цьому суд виходив з того, що відсутність у податкового органу коштів, призначених для сплати судових витрат і, як наслідок, невиконання через це вимог закону і суду, своїх процесуальних обов'язків, а також повторна подача апеляційної скарги, у зв'язку з поверненням первинної, не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності.

Окрім того, судом було враховано, що апелянтом сплачено судовий збір 28 листопада 2019 року, тоді як апеляційна скарга подана до суду першої інстанції лише 11 грудня 2019 року.

Так, статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.

Тобто, особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Це стосується і заявників, які діють як суб'єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а тому кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі.

Відтак, органи влади (у тому числі й податкові), що діють як суб'єкти владних повноважень від імені Держави та є учасниками процесу, мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не повинні допускати затримки та невиправданого зволікання при виконанні своїх процесуальних обов'язків.

Більш того, право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.

Разом з тим, податковий орган не вказав таких підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, які б ґрунтувались на наявності обставин, що відповідають наведеним вище критеріям.

Зважаючи на викладене, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у даній справі суд апеляційної інстанції не допустив порушення норм процесуального права, оскільки апеляційна скарга подана поза межами строку апеляційного оскарження, а наведені податковим органом підстави для поновлення цього строку обґрунтовано визнані судом неповажними.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом частини 2 статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 248, 333 КАС України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Офісу великих платників податків Державної податкової служби на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2020 року у справі №360/1999/19.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. Л. Желтобрюх

Судді О. В. Білоус

М. М. Гімон