Історія справи

Ухвала КАС ВП від 28.07.2019 року у справі №815/466/18

УХВАЛА

25 липня 2019 року

м. Київ

справа №815/466/18

адміністративне провадження №К/9901/19757/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Желтобрюх І. Л.,

суддів - Білоуса О. В., Гімона М. М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року у справі №815/466/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Експортно-Імпортна Компанія" до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Ухвалою ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2018 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Експортно-Імпортна Компанія" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою та вважаючи, що вона постановлена з порушенням норм процесуального права, відповідач подав касаційну скаргу.

В обґрунтування касаційної скарги її заявник виключно цитує норми Кодексу адміністративного судочинства України, однак не зазначає жодного доводу та не надає жодних доказів, які б свідчили про порушення норм права при постановленні оскаржуваної ухвали судом апеляційної інстанції. Посилається на те, що не належне фінансування є об'єктивною причиною пропуску строку на оскарження.

При вирішенні питання про наявність підстав до відкриття касаційного провадження за означеною скаргою, Верховний Суд виходить з такого.

Частиною 3 статті 295 КАС України (яка визначає загальний строк на апеляційне оскарження) передбачено, що строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених Частиною 3 статті 295 КАС України.

Відповідно до частини 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених частини 3 статті 298 КАС України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

У свою чергу, згідно з пунктом 4 частини 1 статті 299 КАС України якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.

Як вбачається зі змісту ухвалених у цій справі судових рішень, Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2018 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з не сплатою судового збору, та в подальшому ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2018 року дану апеляційну скаргу повернуто апелянту, відмовлено в задоволенні клопотання про продовження строку усунення недоліків.

Вдруге апеляційна скарга подана апелянтом 18 квітня 2019 року.

П'ятий апеляційний адміністративний суд, встановивши, що апеляційна скарга подана із значним пропуском передбаченого процесуальним законом строку, не містить достатніх обґрунтувань та доказів, щодо наявності поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження, судовий збір не сплачено, ухвалою від 26 квітня 2019 року залишив скаргу без руху і запропонував скаржнику подати заяву із зазначенням інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження та надати оригінал документа про сплату судового збору.

На виконання вимог ухвали суду, відповідач надіслав клопотання про продовження строку на усунення недоліків зазначених в ухвалі від 26 квітня 2019 року.

Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду продовжено строк на усунення недоліків на десять днів з дня отримання копії цієї ухвали.

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху в частині надання оригіналу документу про сплату судового збору апелянтом повторно подано клопотання про продовження строку, в якому зазначив, що в зв'язку з арештом коштів на рахунках відповідача не має можливості здійснити сплату судового збору. На підтвердження вказаного надає копії листів Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області від 22.04.2019р. щодо безспірного списання коштів.

Аналізуючи наведені апелянтом обставини та додані документи на підтвердження поважності пропуску строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд визнав їх неповажними, та ухвалою від 11 червня 2019 року, яка є предметом касаційного оскарження, відмовив відповідачеві у відкритті апеляційного провадження. При цьому, суд виходив з того, що відсутність фінансування не є достатньою підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, а подані докази є не належними для повторного надання додаткового строку для усунення недоліків поданої апеляційної скарги.

Так, статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.

Тобто, особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Це стосується і заявників, які діють як суб'єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а тому кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі.

Відтак, органи влади (у тому числі й податкові), що діють як суб'єкти владних повноважень від імені Держави та є учасниками процесу, мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не повинні допускати затримки та невиправданого зволікання при виконанні своїх процесуальних обов'язків.

Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.

Разом з тим, податковий орган, як при неодноразовому поданні апеляційної скарги, так і в межах встановленого у подальшому судом апеляційної інстанції строку, не вказав підстав для поновлення строку апеляційного оскарження, які б ґрунтувались на наявності обставин, що відповідають наведеним вище критеріям.

Зважаючи на викладене, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у даній справі суд апеляційної інстанції не допустив порушення норм процесуального права, оскільки апеляційна скарга подана поза межами строку апеляційного оскарження, а наведені податковим органом підстави для поновлення цього строку обґрунтовано визнані судом неповажними.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 248 333 КАС України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року у справі №815/466/18.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. Л. Желтобрюх

Судді О. В. Білоус

М. М. Гімон