Історія справи

Ухвала КАС ВП від 28.01.2021 року у справі №300/1437/20

УХВАЛА

28 січня 2021 року

м. Київ

справа № 300/1437/20

адміністративне провадження № К/9901/1823/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Радишевської О. Р.,

суддів - Кашпур О. В., Уханенка С. А.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 січня 2021 року в справі №300/1437/20 за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківського обласного військового комісаріату про визнання протиправними дій, стягнення заборгованості,

УСТАНОВИЛ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1) звернувся до суду з позовом до Івано-Франківського обласного військового комісаріату, у якому просив:

- визнати протиправними дії щодо ненарахування і невиплати індексації грошового забезпечення за період із 01 грудня 2015 року по 03 серпня 2018 року із урахуванням січня 2008 року як базового місяця у розмірі 105583,38 грн;

- стягнути заборгованість по невиплаті індексації грошового забезпечення за період із 01 грудня 2015 року по 03 серпня 2018 року із урахуванням січня 2008 року як базового місяця у розмірі 105583,38 грн.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2020 року позов задоволено частково:

- визнано протиправною бездіяльність Івано-Франківського обласного військового комісаріату щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 у повному розмірі індексації грошового забезпечення за період із 01 грудня 2015 року по 03 серпня 2018 року;

- зобов'язано Івано-Франківський обласний військовий комісаріат нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період із 01 грудня 2015 року по 03 серпня 2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення у період із 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року - січень 2008 року, в період із 01 березня 2018 року по 03 серпня 2018 року - березень 2018 року.

- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 січня 2021 року рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2020 року скасовано в частині задоволених позовних вимог, ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення позову в цій частині:

- визнано протиправною бездіяльність Івано-Франківського обласного військового комісаріату щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період із 01 січня 2016 року по 03 серпня 2018 року;

- зобов'язано Івано-Франківський обласний військовий комісаріат нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період із 01 січня 2016 року по 03 серпня 2018 року;

- у решті позовних вимог у цій частині відмовлено;

- у решті рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2020 року залишено без змін.

14 січня 2021 року до Верховного Суду надіслано касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 січня 2021 року в справі №300/1437/20.

За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частиною 1 статті 328 КАС України.

Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до частиною 1 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до частиною 1 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які, у розумінні Закону України "Про запобігання корупції", займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Предметом розгляду цієї справи є: визнання протиправними дії щодо виплати не у повному розмірі індексації грошового забезпечення; зобов'язання нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення.

Зі змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій убачається, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Коломийському об'єднаному міському військовому комісаріаті.

Відомостей про те, що позивач є службовою особою, яка займає відповідальне та особливо відповідальне становище відповідно до пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України у системному зв'язку з положеннями примітки статті 50 Закону України "Про запобігання корупції", суду касаційної інстанції не надано і у судових рішеннях така інформація відсутня.

За таких обставин і правового регулювання публічно-правовий спір у цій справі відноситься до справ незначної складності.

У касаційній скарзі скаржник посилається на те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, справа становить значний суспільний інтерес.

Суд відхиляє такі доводи, оскільки крім загальних посилань на фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, наявності значного суспільного інтересу, мотиви, наведені у касаційній скарзі, зводяться до переоцінки доказів у справі та незгоди з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності правових підстав для визначення базових місяців - січня 2008 року та березня 2018 року, для нарахування та виплати військовослужбовцям індексації грошового забезпечення.

Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України підстави (підстав).

Відповідно до частин 1 , 4 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частин 1 , 4 статті 328 КАС України.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частин 1 , 4 статті 328 КАС України.

У касаційній скарзі скаржник посилається на те, що підставами касаційного оскарження судових рішень є застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 22 липня 2020 року (справа №400/3017/19); від 10 вересня 2020 року (справа №200/9297/19-а); від 24 грудня 2019 року (справа №823/59/17); від 30 червня 2020 року (справа №380/2597/20).

Одночасно скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, що є взаємовиключними обставинами.

Предметом перегляду в постановах Верховного Суду від 22 липня 2020 року (справа №400/3017/19), від 10 вересня 2020 року (справа №200/9297/19-а) були ухвали про роз'яснення судових рішень. Ухвалою Верховного Суду від 30 червня 2020 року (справа №380/2597/20) відмовлено у відкритті касаційного провадження. Тобто по суті позовних вимог суд касаційної інстанції судові рішення у цих справах не приймав.

Щодо посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 24 грудня 2019 року (справа №823/59/17) слід зазначити, що правовідносини у цій справі не є подібними з огляду на те, що предмет спору пов'язаний із наданням дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

Інші аргументи касаційної скарги зводяться до цитування норм законодавства, переоцінки доказів у справі, неповного з'ясування обставин справи судами першої та апеляційної інстанції, що виключає можливість їх перегляду з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.

Відповідно до частини 3 статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, зокрема, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.

Частиною 1 статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення, зокрема, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Згідно з частиною 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених частиною 2 статті 332 КАС України, застосовуються положення частиною 2 статті 332 КАС України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Ураховуючи те, що скаржник, оскаржуючи судові рішення, прийняті у справі незначної складності, не указав випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки наявності підстав касаційного оскарження цих рішень, установлених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 січня 2021 року в справі №300/1437/20.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач: О. Р. Радишевська

Судді: О. В. Кашпур

С. А. Уханенко