Історія справи

Ухвала КАС ВП від 26.11.2019 року у справі №580/2024/19

УХВАЛА

22 листопада 2019 року

Київ

справа №580/2024/19

адміністративне провадження №К/9901/31258/19

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:

суддя-доповідач - Гусак М. Б., судді - Гімон М. М., Блажівська Н. Є.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 9 жовтня 2019 року у справі №580/2024/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про визнання протиправною вимоги та рішення,

УСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління Державної фіскальної служби в Черкаській області про сплату боргу (недоїмки) від 7 листопада 2018 року № Ф-1705-50 та рішення про застосування штрафних санкцій від 14 травня 2019 року № 0079195013.

Черкаський окружний адміністративний суд рішенням від 22 липня 2019 року у задоволенні позову відмовив.

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 9 жовтня 2019 року рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22 липня 2019 року скасував та прийняв нове рішення, яким позов задовольнив: визнав протиправною та скасував вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 7 листопада 2018 року № Ф-1705-50 Головного управління Державної фіскальної служби в Черкаській області; визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Черкаській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 14 травня 2019 року № 0079195013.

Головне управління Державної фіскальної служби у Черкаській області звернулося з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 9 жовтня 2019 року у справі №580/2024/19 й залишити в силі рішення суду першої інстанції.

При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 КАС України.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

За правилами пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 6 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 6 частини 6 статті 12 КАС України справою незначної складності є справа щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що предметом оскарження у справі є вимога про сплату боргу (недоїмки) від 7 листопада 2018 року № Ф-1705-50 Головного управління Державної фіскальної служби в Черкаській області в сумі 15819,54 грн та рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Черкаській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄСВ у сумі 9 132,51 грн.

Виходячи з того, що сума щодо якої може бути заявлено вимогу про її стягнення на підставі оскаржуваних рішень відповідача, становить менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб колегія суддів вважає, що справа, у якій подано касаційну скаргу на судове рішення, є справою незначної складності.

Винятків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, не вбачається.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статями 328, 333 КАС України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 9 жовтня 2019 року у справі №580/2024/19.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: підписМ. Б. Гусак підписМ. М. Гімон підписН. Є. Блажівська