Історія справи

Ухвала КАС ВП від 26.05.2019 року у справі №711/10019/17

УХВАЛА

23 травня 2019 року

Київ

справа №711/10019/17

адміністративне провадження №К/9901/14660/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Тацій Л. В.,

суддів: Стрелець Т. Г., Стеценка С. Г.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року по справі за заявою ОСОБА_1 про накладення штрафу на начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, як керівника суб'єкта владних повноважень, -

УСТАНОВИЛ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ПФУ в Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Рішенням Придніпровського районного суду ч. Черкаси від 20 грудня 2017 року, залишеного без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2018 року, позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління ПФУ в Черкаській області щодо не проведення перерахунку ОСОБА_1 з 01 січня 2016 року пенсії та зобов'язано пенсійний орган провести позивачу перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки від 07 червня 2016 року, в решті позовних вимог відмовлено.

18 грудня 2018 року позивачем подано до суду заяву про накладення штрафу на начальника Головного управління ПФУ в Черкаській області, як керівника суб'єкта владних повноважень, у зв'язку з неналежним виконанням, на його думку, рішення суду.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26 лютого 2019 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року, у задоволенні заяви про накладення штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень - відмовлено.

Позивач подав касаційну скаргу на постанову суду, прийняту за результатами перегляду в апеляційному порядку ухвали Придніпровського районного суду м.

Черкаси від 26 лютого 2019 року.

21 травня 2019 року зазначена скарга надійшла до суду касаційної інстанції.

У поданій касаційній скарзі позивач, з посиланням на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення. Також в касаційній скарзі позивач посилається на положення п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, заявляючи про виняткове значення цієї справи для нього.

Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Відповідно до статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить забезпечення апеляційного перегляду справи. Касаційне оскарження судового рішення допускається лише у визначених законом випадках.

Частиною 2 статті 328 КАС України встановлено вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Так, у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пунктах 3 (повернення заяви позивачеві (заявникові), 4 (відмови у відкритті провадження у справі), 5 (відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності), 12 (залишення позову (заяви) без розгляду), 13 (закриття провадження у справі), 17 (відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами), 20 (заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження) Частиною 2 статті 328 КАС України, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Отже, нормами КАС України не передбачено можливості оскарження в касаційному порядку постанови суду апеляційної інстанції, якою залишено без змін ухвалу суду першої інстанції про установлення судового контролю за виконання в порядку статті 382 КАС України.

Таким чином, постанова суду апеляційної інстанції, прийнята за наслідками перегляду цієї ухвали, не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Посилання позивача на п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, а також доводи наведені в касаційній скарзі заявником з цього приводу, суд визнає безпідставними з огляду на таке.

Так, п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо, зокрема, справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.

Отже, ознака винятковості значення справи для позивача, як для учасника справи, на яку він посилається у касаційній скарзі, визначена у процесуальній нормі, як виняток, за наявності якого, підлягає касаційному перегляду судове рішення у справі незначної складності.

Однак, частина 2 статті 328 КАС України врегульовує питання можливості оскарження саме ухвал суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку безвідносно до категорії та складності справи і окреслює перелік таких ухвал.

Таким чином, при вирішенні питання можливості оскарження постанови суду апеляційної інстанції, якою ухвала суду першої інстанції залишена без змін, тобто ухвали суду першої інстанції після її перегляду апеляційним судом, застосуванню підлягають саме положення частини 2 статті 328 КАС України, а не її частини 5.

За таких обставин, доводи позивача, наведені в касаційній скарзі, з приводу винятковості значення справи для нього при оскарженні ухвали суду першої інстанції та постанови апеляційного суду, прийнятої за наслідками перегляду такої ухвали, не впливають на вирішення питання про можливість відкриття касаційного провадження.

За таких обставин у відкритті касаційного провадження за даною касаційною скаргою необхідно відмовити.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) 19 грудня 1997 року, згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, суд-

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року по справі за заявою ОСОБА_1 про накладення штрафу на начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, як керівника суб'єкта владних повноважень, -.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя- доповідач: Л. В. Тацій

Судді: Т. Г. Стрелець

С. Г. Стеценко