Історія справи

Ухвала КАС ВП від 26.03.2020 року у справі №640/18994/18

УХВАЛА

26 березня 2020 року

Київ

справа №640/18994/18

адміністративне провадження №К/9901/8667/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Тацій Л. В.,

суддів: Стрелець Т. Г., Стеценка С. Г.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 жовтня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2020 по справі № 640/18994/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, -

УСТАНОВИЛ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з цим адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м.

Києві.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 жовтня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнані протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м.

Києві щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії з 88% до 70% сум грошового забезпечення.

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016 відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" від 23.12.2015 №900-VIII, ст. 51, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", на підставі наданої довідки №22/6-2173 та з урахуванням 88% відповідних сум грошового забезпечення.

В частині інших позовних вимог відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2020 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2019 року змінено, викладено п. 3 рішення наступним чином:

"Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1, починаючи з 01.01.2016 року, відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" від 23.12.2015 року №900-VIII, ст. 51, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", на підставі наданої довідки № 22/6-2173 та з урахуванням 88% відповідних сум грошового забезпечення, без обмеження граничного розміру пенсії, з урахуванням висновків викладених в цій постанові". В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2019 року залишено без змін.

Посилаючись на неправильне застосування судами при ухваленні цих рішень норм матеріального права та порушення норм процесуального права, позивач подав касаційну скаргу, яка зареєстрована у Верховному Суді 25.03.2020. Також у касаційній скарзі позивач зазначає, що оскаржує судові рішення з підстав пункту 1 частини 5 статті 291 КАС України, позаяк суди попередніх інстанцій при вирішенні типової справи не визнали її типовою та не врахували правові висновки, викладені у рішенні Верховного Суду від 15.02.2018 за результатами розгляду зразкової справи №820/6514/17. Окрім того заявник посилається на пункт 2 частини 5 статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження, вказуючи, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

За правилами частини 1 статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у справі колегією суддів встановлено таке.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують положення статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України.

Згідно частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 КАС України.

Пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до Пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до Пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

За змістом пункту 3 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 3 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Таким чином, справа в силу пункту 3 частини 6 статті 12 КАС України віднесена до справ незначної складності.

Відповідно до частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню:

1) рішення, ухвали суду першої інстанції та постанови, ухвали суду апеляційної інстанції у справах, рішення у яких підлягають перегляду в апеляційному порядку Верховним Судом;

2) судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до частини 5 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до частини 5 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), підлягають касаційному оскарженню у виключних випадках, перелік яких передбачений підпунктами "а " - "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Справа розглянута судами в порядку спрощеного позовного провадження, є справою незначної складності в силу положень пункту 3 частини 6 статті 12 КАС України.

Судами встановлено, що ОСОБА_1 з 01.09.1997 перебуває на пенсійному обліку та отримує виплату пенсії за вислугою років відповідно до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Внаслідок зміни грошового забезпечення відповідних категорій осіб, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим особам" від
21.02.2018 №103, позивачу з 01.01.2018 здійснено перерахунок призначеної пенсії у розмірі 70% грошового забезпечення. Позивач вважаючи протиправними дії відповідача щодо зменшення розміру основної пенсії з 88% грошового забезпечення на 70%, тому звернувся до суду за захистом своїх законних прав та інтересів.

Тобто, предметом розгляду даної адміністративної справи є бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві щодо не проведення перерахунку пенсії позивачу відповідно до довідки.

Суди також, як видно з оскаржуваних рішень, встановили, що ця справа є типовою та відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду від 04.02.2019 за наслідками розгляду зразкової справи №240/5401/18 (провадження №Пз/9901/58/18), що відповідно до ч.3 ст.291 Кодексу адміністративного судочинства України, є підставою для врахування судом відповідних правових висновки Верховного Суду, викладених у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Позивач, оскаржуючи рішення суду першої та апеляційної інстанції, фактично не погоджується із відмовою позовних вимог в частині виплати перерахованої пенсії.

Таких висновків суди дійшли, як видно із оскаржуваних рішень, з урахуванням того, що п. п.1,2 постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від
21.02.2018 №103, втратили чинність з 05.03.2019. Проте, Постанова Кабінету Міністрів України №103 на час виникнення спірних правовідносин була чинною, не була визнана неконституційною та підлягала застосуванню до спірних правовідносин та нею було врегульовано порядок виплати нарахованих пенсій.

Однак, у рішенні Верховного Суду від 15.02.2018 у зразковій справі № 820/6514/17, на яку посилається заявник касаційної скарги відсутній висновок щодо застосування положень Постанова Кабінету Міністрів України №103, тому обґрунтування позивача підстав для касаційного оскарження тим, що судами не враховані висновки Верховного Суду, викладені у рішенні від 15.02.2018 у зразковій справі № 820/6514/17, є безпідставними.

З приводу доводів ОСОБА_1 про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, колегія суддів зазначає таке.

Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".

Зазначене узгоджується з Рекомендаціями № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумачення закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.

Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанції обставинами та наданою їм правовою оцінкою не дають підстав для висновку про наявність в даному випадку обставин, наведених у підпунктах "а " та "в" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену в ухвалі щодо неприйнятності у справі Азюковська проти України (Azyukovska v.

Ukraine) від 09 жовтня 2018 року (заява № 26293/18), в якій заявником оскаржувалась відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв'язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, Суд вказав, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 257, 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 жовтня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2020 по справі № 640/18994/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії.

Надіслати заявнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Л. В. Тацій

Суддя Т. Г. Стрелець

Суддя С. Г. Стеценко