Історія справи

Ухвала КАС ВП від 26.03.2020 року у справі №640/1599/20

УХВАЛА

25 березня 2020 року

Київ

справа №640/1599/20

адміністративне провадження №К/9901/6136/20

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду:

суддя-доповідач - Гусак М. Б., судді - Гімон М. М., Усенко Є. А.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 січня 2020 року та ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2020 року у справі №640/1599/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВТ Груп" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків,

УСТАНОВИЛА:

Головне управління Державної податкової служби у м. Києві звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із заявою про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВТ Груп".

Окружний адміністративний суд м. Києва ухвалою від 23 січня 2020 року відмовив у відкритті провадження за цією заявою.

Головне управління Державної податкової служби у м. Києві звернулося із апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 3 лютого 2020 року апеляційну скаргу залишив без руху через неподання документа про сплату судового збору.

Апеляційний суд ухвалою від 24 лютого 2020 року відмовив у задоволенні клопотання про відстрочення або звільнення від сплати судового збору, апеляційну скаргу повернув скаржнику.

Головне управління Державної податкової служби у м. Києві звернулося з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 січня 2020 року та ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2020 року у справі №640/1599/20 й направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частинами 1 та 2 статті 328 КАС України. У касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в частинами 1 та 2 статті 328 КАС України, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на те, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції не переглядалася в апеляційному порядку, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження в частині оскарження цього судового рішення слід відмовити.

Стосовно оскарження ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2020 про повернення апеляційної скарги слід зазначити наступне.

Відповідно до частини 3 статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції, зокрема, про повернення апеляційної скарги.

Разом з тим, частиною 2 статті 333 КАС України передбачено, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Ухвала суду апеляційної інстанції суду від 24 лютого 2020 року про повернення апеляційної скарги мотивована тим, що законодавством не передбачено права органу владних повноважень для відстрочення або звільнення від сплати судового збору, тому суд дійшов висновку, що заявлене апелянтом клопотання про відстрочення сплати або звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Ураховуючи те, що станом на 24 лютого 2020 року, апелянтом не виконано вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, апеляційну скаргу було обгрунтовано повернуто.

У касаційній скарзі відповідач зазначає, що не погоджується з такими висновками апеляційного суду, оскільки платіжні доручення проводяться через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, процедура списання бюджетних коштів з рахунків Головного управління Державної податкової служби у м. Києві відбувається протягом трьох банківських днів, а платіжне доручення про сплату судового збору видається лише за фактом проведення відповідного списання асигнувань контролюючого органу, тому для сплати судового збору та отримання оригіналу платіжного доручення відповідачу потрібен додатковий час. Крім того зазначає, що суд апеляційної інстанції повинен був врахувати, що при подачі заяви до суду першої інстанції про підтвердження обґрунтованості застосування адміністративного арешту судовий збір не сплачувався.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 283 КАС України провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Подана до суду органом доходів і зборів заява про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків є особливою формою позовної заяви.

Відповідно до частини 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За змістом частини 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; апеляційної скарги.

Таким чином, сплата судового збору здійснюється за подання до суду як позовної заяви, так і іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, а отже і апеляційної скарги у цій категорії справ.

Серед визначених у частині 2 статті 3 Закону України від 8 липня 2011 року "Про судовий збір" заяв (в тому числі і позовних) та скарг, за подання яких судовий збір не справляється, відсутня заява органу доходів і зборів про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна.

Крім того, органи доходів і зборів не належать до суб'єктів, визначених у статті 5 Закону України Про судовий збір", звільнених від сплати судового збору.

Системний аналіз вищенаведених положень у сукупності дає підстави для висновку про те, що умовою реалізації права органу доходів і зборів на подання до суду заяви про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків у порядку, встановленому статтею 283 КАС України, є долучення до такої заяви, а отже, і до апеляційної скарги, поданої на судове рішення в такій категорії справ, документа про сплату судового збору.

За правилами пункту 1 частини 5 статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається, зокрема документ про сплату судового збору.

До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених пункту 1 частини 5 статті 296 КАС України, застосовуються положення пункту 1 частини 5 статті 296 КАС України (частина 2 статті 298 КАС України).

Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених частини 1 статті 169 КАС України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Таким чином, невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху у визначений такою ухвалою строк є підставою для постановлення судом ухвали про повернення апеляційної скарги.

Ураховуючи викладене, висновок апеляційного суду щодо необхідності повернення апеляційної скарги у зв'язку з неусуненням недоліків у встановлений ухвалою про залишення її без руху строк, є таким, що відповідає правильному застосуванню положень пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України.

За таких обставин, подана Головним управлінням Державної податкової служби у м.

Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 січня 2020 року та ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2020 року у справі №640/1599/20 касаційна скарга є необґрунтованою. У даному випадку, правильне застосовування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні пункту 5 частини 1 та частини 2 статті 333 КАС України, є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись статтею 333 КАС України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 січня 2020 року та ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2020 року у справі №640/1599/20.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: підписМ. Б. Гусак підписМ. М. Гімон підписЄ. А. Усенко