Історія справи

Ухвала КАС ВП від 30.07.2019 року у справі №826/3292/17

УХВАЛА

25 лютого 2020 року

Київ

справа №826/3292/17

адміністративне провадження №К/9901/4729/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М. М.,

суддів: Гусака М. Б., Усенко Є. А.,

перевіривши касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2019 у справі №826/3292/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестрайс" до Державної фіскальної служби України, Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

20.02.2020 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Державної фіскальної служби України (далі - ДФС) на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2019 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ДФС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.11.2018.

З касаційної скарги вбачається, що ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.03.2019 апеляційну скаргу ДФС у цій справі залишено без руху та запропоновано скаржнику у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали подати заяву про поновлення пропущеного строку із зазначенням причин пропуску строку на апеляційне оскарження та надати платіжний документ про оплату судового збору. Підставою для залишення апеляційної скарги без руху стало зокрема те, що апеляційну скаргу подано після спливу строку встановленого для її подання та скаржником не порушується питання про поновлення пропущеного строку.

За правилами частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційним судом встановлено, що копію оскаржуваного рішення від 08.11.2018 представником скаржника отримано 29.11.2018, проте, апеляційну скаргу на нього подано лише 18.02.2019, що свідчить про звернення до суду з апеляційною скаргою поза межами строку встановленого статтею 295 КАС України. При цьому, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2019 вперше подану апеляційну скаргу повернуто скаржнику у зв'язку з тим, що вона була підписана особою, яка не підтвердила свої повноваження щодо підписання такої апеляційної скарги.

Тому, суд запропонував скаржнику подати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду із зазначенням поважних причин для його поновлення, а також сплатити судовий збір у розмірі 2400 грн.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2019 скаржник у встановлений судом строк недоліки апеляційної скарги не усунув, зокрема, на пропозицію суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та документ про оплату судового збору не направив. При цьому копія ухвали про залишення апеляційної скарги без руху була отримана відповідачем відповідно до зворотного поштового повідомлення 10.04.2019.

У зв'язку з цим, апеляційний суд у відповідності до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України у відкритті апеляційного провадження відмовив.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд виходив з того, що скаржнику було надано достатній час для подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням причин пропуску такого строку, але апелянтом обґрунтованих причин щодо неможливості усунення недоліків надано не було, як і не долучено документ про сплату судового збору.

У касаційній скарзі відповідач зазначає, що не погоджується з такими висновками апеляційного суду, оскільки повідомлені ним підстави для поновлення строку апеляційного оскарження є поважними, а судом не враховано, що ДФС не має можливості сплатити судовий збір. Також зазначає, що у разі незабезпечення реалізації ДФС права на апеляційне та касаційне оскарження, це позбавить можливості скасувати незаконні та необґрунтовані судові рішення, що в свою чергу негативно вплине на процес забезпечення надходжень до Державного бюджету України. Звертає увагу на конституційне закріплення права на апеляційне і касаційне оскарження судового рішення.

Проте, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків апеляційного суду, оскільки відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними. В даному випадку підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження стало саме те, що скаржник у строк, визначений судом, не подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, у зв'язку з чим доводи скаржника про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження є безпідставними. Доводів про те, що на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, апелянтом подавалась така заява, касаційна скарга не містить.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що апеляційним судом прийнято правильне рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою відповідача, оскільки скаржником не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із повідомленням інших (поважних) підстав для поновлення такого строку.

Поряд суд касаційної інстанції зазначає, що відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Відповідно до частини 2 статті 333 КАС України, у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З огляду на наведене та виходячи з того, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення та доводи наведені у касаційній скарзі не спростовують наведеного, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 295, 299, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної фіскальної служби України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2019 у справі №826/3292/17.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.........................................

М. М. Гімон

М. Б. Гусак

Є. А. Усенко,

Судді Верховного Суду