Історія справи

Ухвала КАС ВП від 25.02.2020 року у справі №640/26281/19

УХВАЛА

25 лютого 2020 року

Київ

справа № 640/26281/19

адміністративне провадження № К/9901/4564/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М. М.,

суддів: Гусака М. Б., Усенко Є. А.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.01.2020 та ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2020 у справі №640/26281/19 за заявою Головного управління ДПС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІГА ІДЕЯ Україна" про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.01.2020 відмовлено у відкритті провадження за заявою Головного управління ДПС у м. Києві з підстав, визначених пунктом 2 частини 4 статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України (наявність спору про право).

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2020 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві Головного управління ДФС у м. Києві повернуто у зв'язку з не усуненням недоліків.

18.02.2020 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві на зазначенні судові рішення.

При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частинами 1 та 2 статті 328 КАС України. У касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в частинами 1 та 2 статті 328 КАС України, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на те, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції не переглядалася в апеляційному порядку, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження в частині оскарження цього судового рішення слід відмовити.

Стосовно оскарження ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від
03.02.2020 про повернення апеляційної скарги слід зазначити наступне.

Оцінюючи доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про їх необґрунтованість з огляду на таке.

Відповідно до частини 3 статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції, зокрема, про повернення апеляційної скарги.

Разом з тим, частиною 2 статті 333 КАС України передбачено, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Частиною 5 статті 296 КАС України встановлено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Згідно з частиною 2 статті 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених частиною 2 статті 298 КАС України, застосовуються положення частиною 2 статті 298 КАС України.

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2020 у задоволенні клопотання ГУ ДПС про звільнення та відстрочення сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу у цій справі залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків, шляхом надання документа про сплату судового збору. Ухвалою апеляційного суду від
28.01.2020 у задоволенні повторного клопотання ГУ ДПС про звільнення та відстрочення сплати судового збору відмовлено.

Ухвала суду апеляційної інстанції суду від 03.02.2020 про повернення апеляційної скарги мотивована тим, що копію ухвали суду від 14.01.2020 про залишення апеляційної скарги без руху скаржник отримав 17.01.2020, відповідно останнім днем для усунення недоліків апеляційної скарги було 27.01.2020. Враховуючи, що станом на 03.02.2020 ГУ ДПС так і не виконано вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху суд на підставі частини 4 статті 169 та частини 2 статті 298 КАС України повернув апеляційну скаргу.

У касаційній скарзі відповідач зазначає, що не погоджується з такими висновками апеляційного суду, оскільки фінансування ГУ ДПС здійснюється за рахунок державного бюджету, в тому в строк визначений судом відповідач був позбавлений можливості сплатити судовий збір. Зазначає, що незадовільний майновий стан відповідача є підставою для відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору. Крім того, Суд апеляційної інстанції повинен був врахувати, що при подачі заяви до суду першої інстанції про підтвердження обґрунтованості застосування адміністративного арешту судовий збір не сплачувався. Звертає увагу на конституційне закріплення права на апеляційне і касаційне оскарження судового рішення.

Проте колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, оскільки обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду.

При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію.

Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин (у тому числі органами державної влади) своїх прав та обов'язків, передбачених законами України.

Обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють державний орган від обов'язку своєчасної сплати судового збору.

Отже, виникнення організаційних чи фінансових складнощів у суб'єкта владних повноважень для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

У цій справі ГУ ДПС було надано достатній строк для усунення недоліків апеляційної скарги, проте у строк визначений судом, недоліки так і не були усунуті, судовий збір сплачено не було, що на підставі частини 4 статті 169 та частини 2 статті 298 КАС України є підставою для повернення апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Таким чином, враховуючи те, що скаржником не виконані обґрунтовані вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху в частині сплати судового збору, виявлені недоліки ним не було усунуто у встановлений судом строк, то апеляційний суд прийняв правильне рішення про повернення апеляційної скарги заявнику.

З огляду на наведене та виходячи з того, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення та доводи касаційної скарги не спростовують наведеного, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 296, 298, 328, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.01.2020 та ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від
03.02.2020 у справі №640/26281/19.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.........................................

М. М. Гімон

М. Б. Гусак

Є. А. Усенко,

Судді Верховного Суду