Історія справи

Ухвала КАС ВП від 24.10.2019 року у справі №520/2035/19

УХВАЛА

23 жовтня 2019 року

Київ

справа №520/2035/19

адміністративне провадження №К/9901/28656/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Білоуса О. В., Гімона М. М., Желтобрюх І. Л., перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автозеніт" на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 9 вересня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автозеніт" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИЛ:

15 жовтня 2019 року із зазначеною касаційною скаргою скаржник звернувся до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно пункту 6 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 6 частини 6 статті 12 КАС України справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб віднесено до категорії справ незначної складності.

Станом на 01 січня 2019 року встановлений прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі ~money0~ У цій справі оскаржуються податкові повідомлення-рішення від 12 листопада 2018 року: № 0001181415, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: мито на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності у розмірі 49499,43 та № 0001191415, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість з ввезених на територію України товарів суб'єктами підприємницької діяльності у розмірі ~money1~ Зазначені суми оскаржуваних рішень, прийнятих податковим органом не перевищують ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а отже справа № 520/2035/19 відноситься до категорії справ незначної складності.

За правилами пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Таким чином, оскільки оскаржувані судові рішення прийнято у справі незначної складності, передбачені пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України виняткові обставини відсутні, тому у відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити.

У касаційній скарзі позивач, зокрема, вказує про наявність підстав передбачених підпунктами "а " та "в" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України для відкриття касаційного провадження у даній справі, оскільки практика здійснення митного контролю фіскальними органами після завершення митного оформлення без належних на те правових підстав з використанням листів, роз'яснень та вказівок органів вищого рівня носить систематичний характер, про що вказують численні справи з оскарження рішень органів владних повноважень з аналогічних підстав, то формування єдиної правової позиції з даного питання має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Суд звертає увагу на те, що об'єктивних доказів та підтвердження зазначеного, а також ґрунтовних доводів, у чому саме полягає розгляд даної справи для формування єдиної правозастосовчої практики скаржником в поданій касаційній скарзі не наведено, а посилання на неправильну на думку скаржника оцінку доказів судом апеляційної інстанції не може вважатись питанням права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Крім того, аналізуючи посилання скаржника на практику Верховного Суду, зокрема, у справах №808/1341/14 та № 814/978/17, колегія суддів вважає безпідставними, адже обставини у цих справах є відмінними. Що стосується посилання на протилежність висновків суду у справі № 520/228/19, то необхідно зазначити, що ухвалою Верховного Суду від 14 серпня 2019 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 1 липня 2019 року у справі №520/228/19 на підставі пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України, оскільки оскаржувані судові рішення прийняті у справі незначної складності.

Керуючись статтями 328 333 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Автозеніт" на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 9 вересня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автозеніт" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. В. Білоус

Судді М. М. Гімон

І. Л. Желтобрюх