Історія справи

Ухвала КАС ВП від 28.02.2019 року у справі №9901/98/19

УХВАЛА

20 березня 2019 року

Київ

справа №9901/98/19

адміністративне провадження №П/9901/98/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Хохуляка В. В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Верховної Ради України, третя особа Уповноважений Верховної Ради України з прав людини про визнання бездіяльності протиправною,

ВСТАНОВИВ:

22.02.2019 ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду як суду першої інстанції з адміністративним позовом до Верховної Ради України, у якому просить визнати незаконною, такою, що порушує частину 2 статті 19 Конституції України, частину 2 статті 18, частину 1 статті 21 Закону України "Про запобігання корупції", бездіяльність Верховної Ради України, яка полягає в тому, що Верховна Рада України не провела у 2018 році щорічних парламентських слухань з питань ситуації щодо корупції, не затвердила та не оголосила за результатами слухань щорічну національну доповідь щодо реалізації засад антикорупційної політики.

Позивач вважає, що Верховна Рада України своєю бездіяльністю незаконно позбавила громадськість, в тому числі позивача, права і можливості прийняти участь у таких парламентських слуханнях, а також інформації щодо реалізації принципів антикорупційної політики в Україні.

На думку позивача, бездіяльність Верховної Ради України, що полягає у порушенні прав громадян, породжує необхідність застосування прав і обов'язків Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та зумовлює його участь у справі.

У позовній заяві ОСОБА_1 порушувала питання про звільнення її від сплати судового збору у зв'язку із скрутним матеріальним становищем. Позивач посилалась на те, що вона є пенсіонером за віком, пенсія становить з жовтня 2017 року - 1825,64грн., а з січня 2019 року - 1832,39грн., що значно нижче розміру прожиткового мінімуму, вказала, що належить до категорії непрацездатного населення, відтак позбавлена можливості сплатити такий збір, з огляду на низький рівень її доходу. На підтвердження обставин, вказаних у доводах про звільнення від сплати судового збору, заявник надала копію листа Пенсійного фонду України, який інформує ОСОБА_1, що після перерахунку з 01.10.2017 остання щомісячно буде отримувати 1825,64грн.

За вказаних обставин, в обсязі наявних у матеріалах позовної заяви документів та з урахуванням поданих доказів на підтвердження мотивів, наведених щодо звільнення позивача від сплати судового збору, суд не вбачав підстав для такого звільнення.

Ухвалою Верховного Суду від 27.02.2019 позовну заяву ОСОБА_1 до Верховної Ради України, третя особа Уповноважений Верховної Ради України з прав людини про визнання бездіяльності протиправною залишено без руху, оскільки позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України. Надано позивачу строк у десять днів з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання документа про сплату судового збору у розмірі та порядку визначеному законом або документів, що підтверджують необхідність звільнення позивача від сплати судового збору, обґрунтування порушення оскаржуваною бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача, реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта позивача

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0102926506215 ухвалу суду від 27.02.2019 позивачем отримано 03.03.2019.

На виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху в межах встановленого судом строку 15.03.2019 позивачем надіслано заяву з додатками.

Так, позивачем зазначено ІПН та викладено обґрунтування порушення її прав, свобод та інтересів оскаржуваною бездіяльністю відповідача. У поданих письмових поясненнях ОСОБА_1 вказує, що при поданні позовної заяви вже повідомила про розмір своєї пенсії, якої недостатньо для сплати судового збору, оскільки пенсія нижче фактичного розміру прожиткового мінімуму, розрахованого Мінсоцполітики для непрацездатних осіб. На підтвердження зазначеного, позивачем надано копію листа Мінсоцполітики про розрахунки фактичного розміру прожиткового мінімуму від
10.01.2019 №2/0/215-19 з додатками, копію постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 №780 Про затвердження наборів продуктів харчування, наборів непродовольчих товарів та наборів послуг для основних соціальних і демографічних груп населення з додатками, а також довідку Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова від 11.03.2019 №4125 про розмір пенсії ОСОБА_1 за 2018 рік помісячно. З урахуванням викладеного, позивач наполягає на звільненні її від сплати судового збору та судових витрат.

Відповідно до частини 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Отже, наведеними правовими нормами КАС України та Закону України "Про судовий збір" встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб'єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, звільнити від сплати судового збору. Крім того, приписи закону дають підстави вважати, що звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду.

З позовної заяви та доданих матеріалів вбачається, що на позивача не розповсюджуються вищевказані умови щодо відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору.

Стаття 161 КАС України встановлює, що позивач повинен додати до позовної заяви документ про сплату судового збору у визначеному порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Положення частини 1 статті 169 КАС України вказують, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк достатній для усунення недоліків.

Пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Враховуючи, що подані документи не підтверджують підстав щодо відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору, документа про сплату позивачем не надано, з чого слідує, що позивач не усунув недоліки позовної заяви у частині сплати судового збору, тому позовна заява підлягає поверненню.

Згідно пункту 6 частини 5 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від
21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від
28.03.2006, заява №23436/03).

Згідно з вимогами частини 5 статті 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

При цьому, суд наголошує, як передбачено приписами частини 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 22, 160, 161, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Верховної Ради України, третя особа Уповноважений Верховної Ради України з прав людини про визнання бездіяльності протиправною повернути позивачеві.

Копію ухвали про повернення позовної заяви, позовну заяву і додані до неї документи надіслати особі, яка подала позовну заяву. Копію позовної заяви залишити в суді.

Судове рішення Верховного Суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на ухвалу Верховного Суду може бути подана до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.

-------------------

В. В. Хохуляк

Суддя Верховного Суду