Історія справи

Постанова КАС ВП від 26.09.2023 року у справі №520/3239/19
Ухвала КАС ВП від 03.03.2020 року у справі №520/3239/19
Постанова КАС ВП від 26.09.2023 року у справі №520/3239/19

УХВАЛА

про відкриття касаційного провадження

22 червня 2020 року

м. Київ

справа №520/3239/19

провадження №К/9901/4351/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А. А.,

суддів: Кравчука В. М., Стародуба О. П.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2020 в справі № 520/3239/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

установив:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, в якому просив:

(і) визнати неправомірними дії відповідача, виражені у відмові здійснити перерахунок позивачу заробітної плати (грошового забезпечення) за участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС згідно нормативних документів по оплаті праці у зоні відчуження (ЧАЕС) та витягу ( № 634 від 10.08.2018) з архівного документа (копія наказу УВС виконкому Харківської обласної ради народних депутатів №074 від 04.09.1986), наданого архівом МВС;

(іі) зобов'язати відповідача здійснити перерахунок заробітної плати (грошового забезпечення) за участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС згідно нормативних документів по оплаті праці у зоні відчуження, а саме: на підставі заяви ОСОБА_1, архівних матеріалів (витягу № 634 від 10.08.2018 з архівного документа (копія наказу УВС виконкому Харківської обласної ради народних депутатів №074 від 04.09.1986)) наданого архівом МВС, видати наказ про перерахунок, зробити перерахунок заробітної плати (грошового утримання) згідно розпорядження Ради Міністрів СРСР "Про оплату праці військовослужбовців - учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС" від 23.05.1986 № 1031рс, інших нормативних актів про оплату праці в зоні відчуження, наказів МВС СРСР від
26.05.1986 №0149, та від 30.06.1986 №0189, на підставі постанови КМУ від
23.11.2011 № 1210 п.7, листа Мінпраці, Мінчорнобиля і Мінфіну України від
29.10.1992 № 09-3751, у порядку, передбаченому роз'ясненням Мінпраці та соцполітики України від 13.04.2001 № 03-3/1652-018-2 розділ 2, а саме:

- згідно нормативних документів, при проведенні перерахунку необхідно:

1 - розрахувати збережений заробіток за травень 1986 року 145 крб. : 19 робочих днів у травні = 7,63крб.

2 - розрахувати оплату в зоні ЧАЕС:

2.1 - подвоїти посадовий оклад (наказ № 0189,145,00 крб. х 2 = 290 крб. )

2.2 - привести годинну тарифну ставку до 6 - годинного робочого дня 290крб. : 144 робочі години (при 6-год. робочому дні) = 2,01 крб. /год.

2.3 - нарахувати кратність 2.01крб. х 6 год. х 3 кратн. = 36.18 крб.

- об'єднати збережений заробіток з заробітком нарахованим за роботу у зоні ЧАЕС згідно законодавства: 7,63 крб. + 36,18 крб. = 43,81 крб.

- внести дані перерахунку до особової картки, де вказати дату перерахунку, та донараховану суму;

- надати довідку з перерахунком встановленого зразка для пред'явлення до органів пенсійного фонду України, копію наказу про перерахунок та лист до ПФУ про визнання раніше виданої довідки недійсною.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2019 позов ОСОБА_1 задоволено частково:

А) Визнано неправомірними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, виражені у відмові здійснити перерахунок ОСОБА_1 заробітної плати (грошового забезпечення) за участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС згідно нормативних документів по оплаті праці у зоні відчуження (ЧАЕС) та витягу ( № 634 від 10.08.2018) з архівного документа (копія наказу УВС виконкому Харківської обласної ради народних депутатів №074 від 04.09.1986), наданого архівом МВС.

Б) Зобов'язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області здійснити перерахунок заробітної плати (грошового забезпечення) ОСОБА_1 за участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС згідно нормативних документів по оплаті праці у зоні відчуження, а саме: на підставі заяви ОСОБА_1, архівних матеріалів (витягу № 634 від 10.08.2018 з архівного документа (копія наказу УВС виконкому Харківської обласної ради народних депутатів № 074 від 04.09.1986)) наданих архівом МВС, згідно розпорядження Ради Міністрів СРСР "Про оплату праці військовослужбовців - учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС" від 23.05.1986 № 1031рс, інших нормативних актів про оплату праці в зоні відчуження, наказів МВС СРСР від
26.05.1986 №0149, та від 30.06.1986 №0189, на підставі постанови КМУ від
23.11.2011 № 1210 п.7, листа Мінпраці, Мінчорнобиля і Мінфіну України від
29.10.1992 № 09-3751, у порядку, передбаченому роз'ясненням Мінпраці та соцполітики України від 13.04.2001 № 03-3/1652-018-2 розділ 2.

В) Зобов'язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області надати ОСОБА_1 довідку з перерахунком його заробітної плати (грошового забезпечення) встановленого зразка для пред'явлення до органів Пенсійного фонду України.

Г) В решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області було задоволено:

А) Скасовано рішення Харківського окружного адміністративного суду від
30.09.2019.

Б) Ухвалено нове судове рішення, яким ОСОБА_1 в позові відмовлено.

Не погодившись з таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу до Верховного Суду, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати й залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 02.03.2020 касаційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без руху на підставі частини 2 статті 332 КАС України та надано скаржнику десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення недоліків касаційної скарги, а саме: зазначити передбачену (передбачені) пунктами 1, 2, 3 частини 4 статті 328 КАС України підставу (підстави), на яких подається касаційна скарга, а також надати належні докази (поштовий конверт, у якому заявникові була надіслана копія оскарженого судового рішення, з відтиском штемпеля поштової установи) на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення.

На виконання вимог означеної ухвали скаржник надіслав заяву про усунення недоліків касаційної скарги.

Отже, недоліки касаційної скарги заявник усунув в строк, встановлений Верховним Судом.

Дослідивши зміст касаційної скарги ОСОБА_1, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження.

Приписами пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України передбачено, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України, у редакції, чинній з 08.02.2020) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'яязки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 КАС України.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.

За правилом підпункту "а" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності підлягають касаційному оскарженню у випадку, якщо касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики.

За вимогами частини 3 статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, з-поміж іншого, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.

Аналіз аргументів касаційної скарги в їхньому логічному взаємозв'язку з висвітленими в судовому рішенні суду апеляційної інстанції обставинами справи дає можливість колегії суддів вважати, що у цій ситуації можуть бути наявні обставини, наведені у підпункті "а" пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України, які є підставою для відкриття касаційного провадження.

Також колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 1 статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Своєю чергою згідно з частиною 2 статті 329 КАС України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Верховний Суд встановив, що передбачений зазначеною статтею строк на касаційне оскарження пропущений, оскільки оскаржене судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалене 14.01.2020, а касаційна скарга була подана 15.02.2020 (згідно з відтиском штемпеля оператора поштового зв'язку "Укрпошта" на конверті, у якому надійшла касаційна скарга).

У касаційній скарзі та в заяві про усунення недоліків касаційної скарги ОСОБА_1 просить суд про поновлення строку на касаційне оскарження та зазначає, що він отримав постанову суду апеляційної інстанції 25.01.2020, а тому вважає вказану обставину поважною причиною для пропуску процесуального строку.

За наведених обставин та беручи до уваги надані на їхнє підтвердження докази, Верховний Суд дійшов висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення та про наявність підстав для його поновлення.

Отже, підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження у цій справі немає.

З огляду на наведене колегія суддів вважає, що слід відкрити касаційне провадження за поданою касаційною скаргою на підставі підпункту "а" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Керуючись положеннями підпункту "а" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, Верховний Суд

ухвалив:

1. Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2020 в справі № 520/3239/19.

2. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2020 в справі № 520/3239/19.

3. Витребувати з Харківського окружного адміністративного суду справу № 520/3239/19.

4. Надіслати особам, які беруть участь у справі, копії ухвали про відкриття касаційного провадження разом з копією касаційної скарги.

5. Установити для подання відзиву на касаційну скаргу десятиденний строк з дня закінчення карантину, запровадженого на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів".

6. Роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та долучених до нього документів іншим учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач А. А. Єзеров

Суддя В. М. Кравчук

Суддя О. П. Стародуб