Історія справи

Ухвала КАС ВП від 28.04.2021 року у справі №140/14140/20

УХВАЛА

21 травня 2021 року

м. Київ

справа № 140/14140/20

адміністративне провадження № К/9901/18242/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С. С.,

суддів: Васильєвої І. А., Хохуляка В. В.

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Волинській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11.12.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2021 у справі №140/14140/20 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про скасування рішення та податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИЛ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 у вересні 2020 року звернувся з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 24.04.2020 №0007193303, №0007223303, №0007233303, №0007183303, рішення від 24.04.2020 №00071633030 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, вимоги про сплату боргу (недоїмки) від
24.04.2020 №Ф-0007173303 та вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 08.09.2020 №Ф-104550-55.

Волинський окружний адміністративний суд ухвалою від 11.12.2020 позовну заяву в частині позовних вимог про скасування рішення від 24.04.2020 №00071633030 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, а також вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 24.04.2020 №Ф-0007173303 залишив без розгляду.

Решту заявлених вимог було задоволено рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 11.12.2020.

Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 25.02.2021 рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11.12.2020 залишив без змін.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11.12.2020 та постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2021 ухвалені у справі, що призначена та розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Рішення судів попередніх інстанцій обґрунтовано тим, що відповідно до пункту
79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених пункту
79.1 статті 79 Податкового кодексу України. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у пункту
79.1 статті 79 Податкового кодексу України документів та даних, наданих платником податків у визначених пункту
79.1 статті 79 Податкового кодексу України випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Відтак саме дотримання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки, а невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої. Отже податкові повідомлення-рішення, вимога, що прийняті за наслідками незаконної перевірки не можуть вважатись правомірними та підлягають скасуванню.

Головне управління ДПС у Волинській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України, звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11.12.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2021, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за означеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Матеріали ж касаційної скарги не дають підстав для висновку щодо необхідності застосування, у даному випадку, підпунктів "а "- "г" пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відтак рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11.12.2020 та постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2021, прийняті у справі, що розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 2 частини 5 статті 328, пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Головному управлінню ДПС у Волинській області, утвореному на правах відокремленого підрозділу ДПС України, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Волинського окружного адміністративного суду від
11.12.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від
25.02.2021 у справі №140/14140/20 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про скасування рішення та податкових повідомлень-рішень.

2. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду С. С. Пасічник І. А. Васильєва В. В. Хохуляк