Історія справи

Ухвала КАС ВП від 20.05.2019 року у справі №826/2557/17

УХВАЛА

20 серпня 2019 року

м. Київ

справа №826/2557/17

адміністративне провадження №К/9901/18494/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Желтобрюх І. Л.,

суддів - Білоуса О. В., Блажівської Н. Є.,

перевіривши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 листопада 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року у справі №826/2557/17 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Зазначена касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як до суду касаційної інстанції відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України).

Ухвалою Верховного Суду від 10 липня 2019 року визнано неповажними причини пропуску скаржником строку на касаційне оскарження та скаргу залишено без руху з підстав несплати судового збору, а також пропуску строку на касаційне оскарження, встановленого статтею 329 КАС України. Скаржнику запропоновано усунути вказані недоліки касаційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання цієї ухвали.

Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, скаржником зазначена ухвала була отримана 22 липня 2019 року.

У межах строку, встановленого судом, скаржник судовий збір не сплатив, проте надіслав клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги в частині сплати судового збору.

Подане клопотання про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги в частині сплати судового збору обґрунтоване тим, що станом на 29.07.2019 р. платіжне доручення по даній справі до юридичного відділу скаржника не надійшло, проте ним вчиняються всі можливі дії щодо сплати судового збору.

На підтвердження вказаних обставин відповідачем надано копію листа Управління фінансування, бухгалтерського обліку та звітності, щодо необхідності сплатити судовий збір у даній справі.

Вирішуючи зазначене клопотання суд виходить з наступного.

Порядок поновлення та продовження процесуальних строків врегульовано статтею 121 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до частини 2 статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Продовженням строку є надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була з поважної причини вчинена у заздалегідь встановлений судом строк.

Відповідно до частини 3 статті 2 цього КАС України одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Частина 2 статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у місті Києві є державним органом.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не є поважною причиною для продовження строку, встановленого судом та зважаючи на відсутність об'єктивної інформації щодо терміну, протягом якого скаржник матиме можливість сплатити судовий збір, суд дійшов висновку про відсутність підстав для продовження строку усунення недоліків.

Таким чином, клопотання скаржника про продовження процесуального строку, встановленого судом, не підлягає задоволенню.

Проаналізувавши доводи вказаного клопотання скаржника про продовження процесуального строку, враховуючи відсутність об'єктивної інформації щодо терміну, протягом якого скаржник матиме можливість сплатити судовий збір, суд дійшов висновку про відсутність підстав для продовження строку усунення недоліків. Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України строк усунення недоліків не може перевищувати 10 днів.

Також суд наголошує, що встановлений ухвалою про залишення касаційної скарги без руху строк для усунення недоліків касаційної скарги був більш, ніж достатнім, для виконання дій, направлених на усунення недоліків касаційної скарги в частині сплати судового збору.

В обґрунтування заяви про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження заявник посилається на одні і ті ж підстави, що вже були раніше зазначені у заяві про поновлення цього строку, які ухвалою від 10 липня 2019 року були визнанні неповажними.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, вказані скаржником, не є поважними.

Пунктом 4 частини першої статті 333 цього ж Кодексу обумовлено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані судом неповажними.

Керуючись пунктом 4 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити Державній податковій інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві у задоволенні клопотання про продовження процесуального строку на усунення недоліків касаційної скарги в частині сплати судового збору.

Визнати неповажними причини пропуску Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.

Києві строку на касаційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду м.

Києва від 05 листопада 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 листопада 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року у справі №826/2557/17.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. Л. Желтобрюх

Судді О. В. Білоус

Н. Є. Блажівська