Історія справи

Ухвала КАС ВП від 09.06.2021 року у справі №160/12155/20

УХВАЛА

22 липня 2021 року

м. Київ

справа № 160/12155/20

адміністративне провадження № К/9901/18984/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мартинюк Н. М.,

суддів -Калашнікової О. В., Шевцової Н. В.,

перевіривши касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 6 травня 2021 року у справі №160/12155/20 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИЛ:

ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області, в якій просила:

- визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області щодо нарахування та виплати судді Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 за період з 18 квітня 2020 року до 29 серпня 2020 року із застуванням обмеження нарахування 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року;

- зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області провести нарахування та виплату суддівської винагороди судді Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 на підставі частин 2 і 3 статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", виходячи з базового розміру посадового окладу судді - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, надбавки за вислугу років 20% від посадового окладу та доплати за перебування на адміністративній посаді голови суду в розмірі 10 відсотків посадового окладу за період з 18 квітня 2020 року до 29 серпня 2020 року;

- допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення суддівської винагороди за один місяць;

- зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області як суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у десятиденний строк звіт про виконання судового рішення.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2020 року позов задоволено частково:

- визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області щодо нарахування та виплати судді Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року до 27 серпня 2020 року включно, із застуванням обмеження нарахування 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року;

- зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області провести нарахування та виплату суддівської винагороди судді Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 на підставі частин 2 та 3 статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", виходячи з базового розміру посадового окладу судді - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, надбавки за вислугу років 20% від посадового окладу та доплати за перебування на адміністративній посаді голови суду в розмірі 10 відсотків посадового окладу за період з 18 квітня 2020 року до 27 серпня 2020 року включно.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 6 травня 2021 року визнано неповажними причини пропуску строку Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2020 року у справі № 160/12155/20 та відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Не погоджуючись із цим судовим рішенням суду апеляційної інстанції, Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області звернулося із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), надіславши її засобами поштового зв'язку 20 травня 2021 року.

У своїй касаційній скарзі скаржник просить ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 6 травня 2021 року скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Верховний Суд ухвалою від 9 червня 2021 року відмовив у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору та залишив касаційну скаргу без руху, встановивши скаржнику строк у десять днів з моменту отримання копії вказаної ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до суду документа про сплату судового збору.

На виконання цієї ухвали та в межах наданого строку Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області повторно заявило клопотання про відстрочення сплати судового збору з огляду на відсутність бюджетних асигнувань за відповідним кодом економічної класифікації видатків.

Проаналізувавши додаткові аргументи скаржника в світлі Закону України "Про судовий збір", Верховний Суд не встановив підстав для задоволення вказаного клопотання.

Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно із частиною 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Вищезазначені умови, за наявності яких можливо було б відстрочити чи звільнити повністю або частково від сплати судового збору у скаржника відсутні.

Крім того, суд враховує положення пункту 1 частини 2 статті 129 Конституції України, згідно з яким однією з основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. У зв'язку з цим обставини, пов'язані з фінансуванням суб'єкта владних повноважень з Державного бюджету України не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення або звільнення від сплати судового збору.

Відтак, враховуючи зазначене, на час постановлення цієї ухвали вимоги ухвали Верховного Суду від 9 червня 2021 року про залишення касаційної скарги без руху скаржником не виконано.

Верховний Суд вважає за необхідне звернути увагу на практику Європейського суду з прав людини, за якою вимога сплатити судовий збір не порушує право заявників на доступ до правосуддя. У справі "Шишков проти Росії" ("Shishkov v. Russia", заява №26746/05, п.108-112) Європейський суд з прав людини нагадує, що право на доступ до суду не є абсолютним та може бути обмеженим; це допускається, оскільки право доступу за своєю природою вимагає державного регулювання, що може змінюватися в часі та на місці відповідно до потреб та ресурсів громади та окремих осіб ("Ashingdane v. the United Kingdom", Заява № 8225/78, п. 57).

Згідно частини 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених частини 2 статті 332 КАС України, застосовуються положення частини 2 статті 332 КАС України.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

За таких обставин, подана в цій справі касаційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.

Керуючись статтями 169, 332 КАС України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі №160/12155/20 відмовити.

Касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 6 травня 2021 року у справі №160/12155/20 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи.

Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена....................................................

Н. М. Мартинюк

О. В. Калашнікова

Н. В. Шевцова,

Судді Верховного Суду