Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.06.2018 року у справі №345/1271/17

УХВАЛА

20 червня 2018 року

Київ

справа №345/1271/17

провадження №К/9901/53418/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стрелець Т. Г.,

суддів - Білоуса О. В., Желтобрюх І.Л.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області на рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 25.01.2018 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2018 у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Калуське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області, про визнання дій неправомірними та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, -

установив:

07.04.2017 ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Калуське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області, в якому просив визнати дії по закінченню виконавчого провадження ВП №51017087 та невиконання судових рішень недостатніми та неправомірними. Просив скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження та поновити його.

03.11.2017 ОСОБА_2 подав заяву про уточнення вимог, якою просив визнати дії старшого державного виконавця Сапіжака І.І. ВПВР Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області по закінченню виконавчого провадження ВП № 510 17087 та невиконанню виконавчого листа №345/2323/14-а недостатніми та неправомірними. Просив скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 02.12.2016 та поновити його.

Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від
25.01.2018, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2018, позов задоволено.

У поданій 13.06.2018 касаційній скарзі третя особа, з посиланням на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення.

Обговоривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.

Відповідно до частини 3 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених частини 3 статті 333 КАС України, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що в цій справі спір виник у відносинах з приводу рішень органу державної виконавчої служби, а рішення судів попередніх інстанцій прийняті за особливостями, встановленими статтею 287 КАС України.

Стаття 287 КАС України передбачає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

За такого правового врегулювання та обставин справи, оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій, прийнятого на підставі статті 287 КАС України, в касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.

Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.

Водночас аналіз ухвалених у цій справі судових рішень і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики в такій категорії адміністративних справ, а тому підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 333 КАС України, суд

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області на рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 25.01.2018 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2018 у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Калуське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області, про визнання дій неправомірними та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. Г. Стрелець

Судді О. В. Білоус

І.Л. Желтобрюх