Історія справи

Ухвала КАС ВП від 20.12.2018 року у справі №815/2145/18

УХВАЛА

18 січня 2019 року

Київ

справа №815/2145/18

адміністративне провадження №К/9901/68815/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мороз Л.Л.,

суддів: Гімона М.М., Стародуба О.П.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 06.07.2018 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2018 у справі № 815/2145/18 за позовом ОСОБА_2 до Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання неправомірним рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИЛ:

До Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах,
21.12.2018 подано зазначену касаційну скаргу.

ОСОБА_2 звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому просила визнати неправомірним рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії позивачу, викладену у відмові відповідача №8094/02 від 17.10.2017 року; зобов'язати Ізмаїльське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області провести поновлення та виплату пенсії за віком ОСОБА_2 з 07.10.2009 року шляхом призначення її знову, відповідно до норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, на підставі документів, що знаходяться в її пенсійній справі, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 06.07.2018, залишеною без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2018, позовну заяву в частині позовних вимог за період з 07.10.2009 по 02.11.2017 залишено без розгляду.

Суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що про припинення виплати пенсії позивач знав ще з 2000 року, проте із цим позовом позивач звернувся лише
03.05.2018, тобто із пропуском встановленого строку, та не навів обґрунтованих підстав неможливості звернутися до суду у визначений адміністративним процесуальним законодавством строк.

На думку суду, вказаний висновок зроблено з правильним застосуванням апеляційним судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Як встановили суди, предметом спору у цій справі є протиправність дій Управляння щодо не поновлення позивачу виплати пенсії, припиненої у зв'язку із виїздом
07.03.2000 на постійне місце проживання до Ізраїлю.

Згідно з ч.2 ст. 99 КАС України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Конституційним Судом України прийнято рішення від 07.10.2009 № 25-рп/2009, відповідно до якого у позивача виникли підстави для поновлення конституційного права особи на виплату пенсії, виплата якої була зупинена на підставі положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

З цього часу відповідач зобов'язаний відновити виплату пенсії громадянам України, які виїхали на постійне місце проживання за кордон.

Проте наявність обов'язку у відповідача відновити виплату пенсії не позбавляє позивача необхідності дотримання встановлених законом строків звернення до суду, у разі звернення до суду за захистом свого права. Отже, після прийняття та опублікування Рішення від 07.10.2009 № 25-рп/2009 та невідновлення виплати пенсії, позивач повинен був дізнатися про порушення свого права, а відтак і розпочався відлік строку звернення до суду.

Той факт, що із заявою про поновлення пенсії позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду 31.08.2017 та отримав відповідь 23.10.2017 не змінює моменту, з якого він повинен був дізнатись про порушення прав. Вказані дати свідчать лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ці дати не пов'язуються з початком перебігу строку звернення до суду, як помилково вважає позивач.

Статтею 100 КАС України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Суд зазначає, що до вказаних правовідносин належить застосувати положення ст. 99, 100 КАС України.

Таким чином, розглянути у цій справі належить позовні вимоги у межах шестимісячного строку до дня звернення з позовом. Решту вимог, що заявлені поза межами шестимісячного строку звернення до суду обґрунтовано залишено без розгляду.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи, що зміст оскаржуваних судових рішень та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчить про правильне застосування норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, суд прийшов до висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини 1, пунктом 2 частини 2 статті 333 Кодексу КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 06.07.2018 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2018 у справі № 815/2145/18 за позовом ОСОБА_2 до Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання неправомірним рішення, зобов'язання вчинити певні дії.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.........................................

Л.Л. Мороз

М.М. Гімон

О.П. Стародуб

Судді Верховного Суду