Історія справи

Ухвала КАС ВП від 18.04.2019 року у справі №815/5777/16

УХВАЛА

19 квітня 2019 року

Київ

справа №815/5777/16

адміністративне провадження №К/9901/30184/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білоуса О. В.,

суддів - Бевзенка В. М., Стрелець Т. Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали касаційної скарги Державного підприємства "Одеська залізниця" на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 4 квітня 2017 року у справі за позовом Державного підприємства "Одеська залізниця" до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій, скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИЛ:

У листопаді 2016 року Державне підприємство "Одеська залізниця" звернулося до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якому просило: визнати протиправними дії щодо прийняття постанови від 17 жовтня 2016 року про стягнення з боржника виконавчого збору у виконавчому провадженні ВП № 52360413 та дії (бездіяльність) щодо неприйняття постанови про закриття виконавчого провадження; скасувати постанову від 17 жовтня 2016 року про стягнення з боржника виконавчого збору у виконавчому провадженні ВП № 52360413; зобов'язати відповідача прийняти постанову про закриття виконавчого провадження у зв'язку з фактичним виконанням рішення.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 2 грудня 2016 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровця Андрія Тарасовича щодо прийняття постанови від 17 жовтня 2016 року про стягнення з боржника виконавчого збору у виконавчому провадженні ВП №52360413. Скасовано постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровця Андрія Тарасовича від 17 жовтня 2016 року про стягнення з боржника виконавчого збору у виконавчому провадженні ВП №52360413. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача, сплачений судовий збір у розмірі 16297 грн.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 4 квітня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано. Провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент постановлення ухвали судом апеляційної інстанції) закрито, оскільки даний позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Роз'яснено Державному підприємству "Одеська залізниця" право на звернення до суду в порядку господарського судочинства.

Не погодившись із ухваленим у справі судовим рішенням апеляційної інстанції, Державне підприємство "Одеська залізниця" звернулося з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду апеляційної інстанції скасувати, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 2 грудня 2016 року.

Крім того, позивач у скарзі зазначав, що цей спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства на підставі частини 2 статті 74 Закону України від 2 червня 2016 року №1404-VIII "Про виконавче провадження", якою передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до частини 6 статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.

Згідно з частинами 1 та 4 статті 347 Кодексу адміністративного судочинства України питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.

Про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із викладенням мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні, визначеному в частинами 1 та 4 статті 347 Кодексу адміністративного судочинства України, або із обґрунтуванням підстав, визначених у частинами 1 та 4 статті 347 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких обставин та враховуючи, що Державне підприємство "Одеська залізниця" оскаржує рішення суду апеляційної інстанції з підстав порушення правил предметної юрисдикції, що відповідно до частини 6 статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України є безумовною підставою передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для передачі справи №815/5777/16 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Керуючись статтями 248 346 347 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Справу № 815/5777/16 за позовом Державного підприємства "Одеська залізниця" до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій, скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії разом з касаційною скаргою Державного підприємства "Одеська залізниця" та доданими до неї документами передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. В. Білоус

Судді В. М. Бевзенко

Т. Г. Стрелець