Історія справи

Ухвала КАС ВП від 20.09.2018 року у справі №826/7110/18

УХВАЛА

19 вересня 2018 року

Київ

справа №826/7110/18

провадження №К/9901/60598/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Смоковича М. І.,

суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 1 червня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 9 серпня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Комісії з проведення конкурсу на зайняття посад Директора Державного бюро розслідувань, його заступників, директорів територіальних органів та керівників підрозділів центрального апарату Державного бюро розслідувань про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішень,

установив:

24 травня 2018 року позивач звернувся до суду з указаним позовом, у якому просив:

1) визнати дії Комісії з проведення конкурсу на зайняття посад Директора Державного бюро розслідувань, його заступників, директорів територіальних органів та керівників підрозділів центрального апарату Державного бюро розслідувань щодо розгляду кандидатури ОСОБА_3 на посаду Директора Державного бюро розслідувань, проведення рейтингового голосування членів Конкурсної комісії щодо кандидатури ОСОБА_3 на посаду Директора Державного бюро розслідувань, відібрання ОСОБА_3 на посаду Директора Державного бюро розслідувань та внесення подання Прем'єр-міністру України про призначення ОСОБА_3 на посаду Директора Державного бюро розслідувань протиправними;

2) визнати рішення Комісії з проведення конкурсу на зайняття посад Директора Державного бюро розслідувань, його заступників, директорів територіальних органів та керівників підрозділів центрального апарату Державного бюро розслідувань про відбір ОСОБА_3 на посаду Директора Державного бюро розслідувань та про внесення подання Прем'єр-міністру України про призначення ОСОБА_3 на посаду Директора Державного бюро розслідувань протиправними та скасувати.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 травня 2018 року позовну заяву залишено без руху через невідповідність її вимогам частини 5 статті 122 КАС України.

Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 1 червня 2018 року, яку залишено без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 9 серпня 2018 року, позовну заяву ОСОБА_2 про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішень повернуто позивачеві.

Вказані судові рішення мотивовані тим, що позовну заяву подано з пропуском місячного строку звернення до суду, визначеного процесуальним законом для цієї категорії спорів, а позивач не надав доказів, які свідчили б про обґрунтовану неможливість подання позову для захисту своїх прав, інтересів щодо проходження конкурсу у строк, визначений частиною 5 статті 122 КАС України.

При цьому суди виходили з того, що ОСОБА_2 брав участь у конкурсі на посаду Директора Державного бюро розслідувань, тому всі рішення, дії, бездіяльність відповідача, що пов'язані з проведенням цього конкурсу стосуються прийняття позивача на публічну службу в розумінні КАС України, відтак наведені доводи представника позивача, в даному випадку, суд вважає необґрунтованими та не вбачає підстав для зміни свого висновку, зробленого в ухвалі про залишення позовної заяви без руху щодо застосовності частини 5 статті 122 КАС України, якою передбачено місячний строку звернення до суду.

Вважаючи зазначені судові рішення ухваленими з порушенням норм процесуального права, позивач подав касаційну скаргу.

За правилами частини 1 статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України.

Отже, оскарження судових рішень у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.

За змістом частини 3 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень з питань повернення заяви позивачеві (заявникові), поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування єдиної правозастосовної практики.

Водночас аналіз ухвалених у цій справі судових рішень і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку про те, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики з питань застосування відповідних норм права, а тому підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 333 КАС України, Верховний Суд

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 1 червня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 9 серпня 2018 року у справі № 826/7110/18 за позовом ОСОБА_2 до Комісії з проведення конкурсу на зайняття посад Директора Державного бюро розслідувань, його заступників, директорів територіальних органів та керівників підрозділів центрального апарату Державного бюро розслідувань про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішень.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. І. Смокович

Судді В. М. Бевзенко

Н. А. Данилевич