Історія справи

Ухвала КАС ВП від 19.05.2021 року у справі №240/14423/20

УХВАЛА

19 травня 2021 року

м. Київ

справа № 240/14423/20

адміністративне провадження № К/9901/16249/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Уханенка С. А.,

суддів - Данилевич Н. А., Кашпур О. В.

перевіривши касаційну скаргу Управління Держпраці у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2021 року у справі за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області до Управління Держпраці у Житомирській області про визнання дій протиправними, визнання незаконною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2020 року Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними дії Управління Держпраці у Житомирській області щодо проведення інспекційного відвідування без оприлюднення на офіційному веб-сайті Держпраці уніфікованої форми відповідного акта та визнати незаконною і скасувати постанову Управління Держпраці у Житомирській області №ЖИ18/ЖТ8291/91/НП/АВ/СП-ФС від 10 серпня 2020 року.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2020 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2021 року, позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову Управління Держпраці у Житомирській області №ЖИ18/ЖТ8291/91/НП/АВ/СП-ФС від 10 серпня 2020 року. В іншій частині позову відмовлено.

28 квітня 2021 року Управління Держпраці у Житомирській області подало з порушення строку на касаційне оскарження касаційну скаргу на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2021 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Заявник просить скасувати оскаржені судові рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

Водночас, заявник подав клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, в якій послався на те, що оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції було надіслано до електронної скриньки 13 квітня 2021 року о 19:27, тобто вже після закінчення робочого дня заявника, а належним чином зареєстровано останнім 14 квітня 2021 року. Тому, постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2021 року отримано Управлінням Держпраці у Житомирській області лише 14 квітня 2021 року.

Відповідно до частини 4 статті 332 КАС України розгляд заяви особи про поновлення строку на касаційне оскарження здійснюється колегією суддів суду касаційної інстанції, склад якої визначений у порядку, встановленому частини 4 статті 332 КАС України.

Частиною 2 статті 329 КАС України встановлено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Перевіривши зазначені заявником причину пропуску строку на касаційне оскарження та доказ, доданий на його підтвердження, колегія суддів дійшла висновку, що строк на касаційне оскарження необхідно поновити відповідно до частини 2 статті 329 КАС України.

Однак, перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Предметом спору у цій справі є правомірність постанови про накладення штрафу у зв'язку із недопущенням до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю.

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частиною 1 статті 328 КАС України.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Порядок розгляду справ за правилами спрощеного позовного провадження, визначений Главою 10 КАС України.

Так, частинами 1 -2 статті 257 КАС України установлено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з частиною 4 статті 257 КАС України такими винятками є справи у спорах: щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених частиною 4 статті 257 КАС України; щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2020 року призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Підставами, за яких судові рішення, постановлені у зазначеній справі можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, заявник зазначив, що рішення у цій справі вплине на формування єдиної правозастосовної практики, а також вирішення цього питання у таких справах, предметом яких є недопущенням до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, становить значний суспільний інтерес і має виняткове значення для скаржника як для учасника справи. Проте останнім не обґрунтоване твердження яким чином розгляд цієї справи вплине на формування єдиної правозастосовної практики та в чому полягає значний суспільний інтерес або виняткове значення для самого заявника касаційного скарги. В касаційній скарзі зазначено, що отримавши у цій справі рішення суду апеляційної інстанції, заявник позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені цим рішенням, під час розгляду іншої справи, проте останнім не конкретизовано такі обставини та справу, на вирішення якої впливають висновки судів, висловлені у цій справі.

Отже, Суд встановив, що у скарзі не зазначені обґрунтовані підстави, за яких судові рішення, постановлені у зазначеній справі можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з пунктом 8 частини другої якої, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та, у визначених законом випадках, на касаційне оскарження судового рішення.

Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини 1 статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на відхилення Верховним Судом, зазначених заявником виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки вмотивованості підстав, визначених частиною 4 статті 328 КАС України, які заявник не зазначив, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.

Керуючись статтями 248, 328, 329, 333 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Поновити Управлінню Держпраці у Житомирській області процесуальний строк на касаційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2020 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2021 року.

2. У відкритті касаційного провадження за касаційного скаргою Управління Держпраці у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2021 року у справі за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області до Управління Держпраці у Житомирській області про визнання дій протиправними, визнання незаконною та скасування постанови - відмовити

3. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: С. А. Уханенко

Судді: Н. А. Данилевич

О. В. Кашпур