Історія справи

Ухвала КАС ВП від 19.03.2019 року у справі №826/2631/18

УХВАЛА

18 березня 2019 року

Київ

справа №826/2631/18

касаційне провадження №К/9901/7015/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шипуліної Т. М.,

суддів: Бившевої Л. І., Хохуляка В. В.

розглянув матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмирплюс" на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.10.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2019 у справі №826/2631/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмирплюс" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будмирплюс" у березні 2018 року звернулося з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.11.2017 №0037011207, яким до позивача застосовано штраф в розмірі 10% у сумі 70000грн. за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних.

Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 25.10.2018 позовні вимоги залишив без задоволення.

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 05.02.2019 рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.10.2018 залишив без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будмирплюс" 11.03.2019 звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, у якій просило скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.10.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2019, ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема статті 76 Податкового кодексу України, статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі №826/2631/18 є вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.11.2017 №0037011207, яким до позивача застосовано штраф в розмірі 10% у сумі 70000грн. за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходили з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено та не заперечується позивачем, що податкова накладна №2 від 26.04.2017 на суму ПДВ 700000грн. була зареєстрована в ЄРПН 29.05.2017, тобто позивачем було пропущено строк реєстрації вказаної податкової накладної в ЄРПН на 14 днів, що є підставою для застосування до ТОВ "Будмирплюс" передбаченого пунктом 1201.1 статті 1201 Податкового кодексу України штрафу у розмірі 10% на суму 70000грн.

Твердження позивача щодо порушення відповідачем порядку надсилання податкового повідомлення-рішення форми "Н" від 08.11.2017 №0037011207 в частині ненаправлення разом із рішенням відповідного розрахунку штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН жодним чином не свідчить про неправомірність самого податкового повідомлення-рішення або про наявність підстав для його скасування, оскільки штрафні санкції до позивача застосовано у відповідності до норм податкового законодавства, у зв'язку з пропуском ТОВ "Будмирплюс" строку реєстрації вказаної податкової накладної №2 від 26.04.2017 на суму ПДВ 700000грн. на 14 днів.

Відповідно до пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Таким чином, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо правомірності проведення відповідачем камеральної перевірки за відсутності відповідного наказу чи направлення, оскільки податковий орган не зобов'язаний оформлювати відповідне рішення у формі наказу або розпорядження, чи видавати направлення на проведення такої перевірки.

Дана справа, призначена та розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається.

У касаційній скарзі таких застережень не міститься.

За таких обставин суд касаційної інстанції вважає касаційну скаргу на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2019, ухвалену за результатами апеляційного перегляду рішення Окружного адміністративного суду м.

Києва від 25.10.2018 у справі щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, необґрунтованою.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини 1 , пунктом 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Будмирплюс" у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.10.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2019 у справі №826/2631/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмирплюс" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

2. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Т. М. Шипуліна Л. І. Бившева В. В. Хохуляк