Історія справи

Ухвала КАС ВП від 18.01.2018 року у справі №826/16936/15

ВЕРХОВНИЙ СУД

УХВАЛА

18.01.2018 м. Київ К/9901/4698/18 826/16936/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мороз Л.Л.,

суддів - Бучик А.Ю., Гімона М.М.,

перевіривши заяву ОСОБА_2 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 05 вересня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, Кабінету Міністрів України, Міністерства оборони України, Міністерства праці та соціальної політики, Міністерства фінансів України, Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

10 жовтня 2017 року до Верховного Суду України надійшла заява ОСОБА_2 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 05 вересня 2017 року у справі №826/16936/15, подана в порядку глави 3 розділу 4 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 13 липня 2017 року №2136-VIII).

Ухвалою Верховного Суду України від 13 жовтня 2017 року вказану заяву залишено без руху через її невідповідність вимогам статей 239, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України (у вказаній вище редакції).

На підставі розпорядження Керівника апарату Верховного Суду України від 11 січня 2018 року №17/0/19-18 зазначена заява супровідним листом від 12 січня 2018 року №21-2008а17 передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Так, Законом України від 02 червня 2016 року №1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" статтю 125 Конституції України викладено в редакції, згідно з якою Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України.

Згідно з пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" з дня початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів", Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України припиняють свою діяльність та ліквідуються у встановленому законом порядку.

Пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України діють у межах їх повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів", та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом у складі, визначеному Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів".

Постановою Пленуму Верховного Суду від 30 листопада 2017 року №2 "Про визначення дня початку роботи Верховного Суду" днем початку роботи Верховного Суду визначено 15 грудня 2017 року.

Також, 15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" яким, зокрема Кодекс адміністративного судочинства України викладено в новій редакції.

Згідно з підпунктом 1 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII) заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України в адміністративних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.

З матеріалів заяви та доданих до неї на виконання вимог ухвали Верховного Суду України від 13 жовтня 2017 року вбачається, що скаржник ставить питання про скасування ухвали Вищого адміністративного суду України від 05 вересня 2017 року та залишення в силі постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 жовтня 2016 року.

Відповідно до частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 13 липня 2017 року №2136-VIII) заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з підстав:

1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;

2) неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності справ або встановленої законом юрисдикції адміністративних судів;

3) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні даної справи судом;

4) порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань, передбачених частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України;

5) невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

На обґрунтування заяви ОСОБА_2 надав копію постанови Верховного Суду України від 12 вересня 2012 року та послався на постанову Верховного Суду України від 05 квітня 2016 року, у якій суд вказав на відсутність у пенсіонера права на перерахунок пенсії на підставі частини 3 статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у зв'язку з неприйняттям КМУ відповідного рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за частини 3 статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", чи ведення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій.

Проте, у даному випадку ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05 вересня 2017 року, про перегляд якої ставиться питання, суд касаційної інстанції відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 жовтня 2016 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року на підставі пункту 4 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, що суддя - доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо є ухвала про відмову у задоволенні касаційної скарги цієї особи або про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на це саме судове рішення.

Отже, аналіз зазначених судових рішень не дає підстав для висновку про наявність неоднакового застосування судом норм процесуального права, оскільки прийняття різних процесуальних рішень зумовлено різними обставинами і правовими підставами. Надане для порівняння рішення не містить іншого, ніж в оскаржуваному рішенні, тлумачення одних і тих самих норм процесуального права.

Зазначене дає підстави для висновку про необґрунтованість поданої заяви.

Керуючись підпунктом 1 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII) та статтями 235, 240 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 13 липня 2017 року №2136-VIII), -

УХВАЛИВ:

Відмовити у допуску до провадження справи за позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, Кабінету Міністрів України, Міністерства оборони України, Міністерства праці та соціальної політики, Міністерства фінансів України, Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 05 вересня 2017 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик

М.М. Гімон