Історія справи

Ухвала КАС ВП від 17.09.2018 року у справі №815/198/18

УХВАЛА

17 вересня 2018 року

Київ

справа № 815/198/18

провадження № К/9901/57105/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Смоковича М. І.,

суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 січня 2018 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Другого Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання бездіяльності неправомірною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження,

установив:

У січні 2018 року ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2, позивач) звернувся в суд із позовом до Другого Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області (далі - Відділ ДВС, відповідач), у якому просив визнати неправомірною бездіяльність Відділу ДВС щодо не направлення йому поштовим відправленням з повідомленням про вручення постанови про відкриття виконавчого провадження від 18 жовтня 2016 року № ВП 52684007 та скасувати постанову від 18 жовтня 2016 року № ВП 52684007 про відкриття виконавчого провадження. Позов мотивований тим, що відкриття виконавчого провадження відбулося без належного сповіщення боржника.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 31 січня 2018 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2018 року в позові відмовив.

Суди встановили, що оскаржувану постанову від 18 жовтня 2016 року направлено державним виконавцем Відділу ДВС за адресою, зазначеною у виконавчому документі, рекомендованим листом з повідомленням про вручення, однак повернуто з відміткою установи поштового зв'язку від 26 грудня 2016 року про закінчення терміну зберігання.

Ухвалюючи зазначені рішення, суди, посилаючись на норми частини 1 статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" та пункти 99,102,117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270, дійшли висновку про те, що за встановлених обставин справи боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити рішення про задоволення позову. У касаційній скарзі автор посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права. Скарга також обґрунтована неповнотою та необ'єктивністю з'ясування обставин справи.

За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і стаття 13 КАС України.

Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.

Відповідно до частини 3 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених частини 3 статті 333 КАС України, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Своєю чергою, стаття 287 регулює особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що в цій справі спір виник у відносинах з приводу дій і рішень органу державної виконавчої служби, а судові рішення в цій справі ухвалені за особливостями, встановленими статтею 287 КАС України.

За такого правового врегулювання та обставин справи, оскарження ухвалених у цій справі судових рішень у касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд відповідної касаційної скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.

Такими чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.

Водночас аналіз ухвалених у цій справі судових рішень і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики в такій категорії адміністративних справ.

Відтак, підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 333 КАС України, суд

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 січня 2018 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2018 року у справі № 815/198/18 за позовом ОСОБА_2 до Другого Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання бездіяльності неправомірною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. І. Смокович

Судді В. М. Бевзенко

Н. А. Данилевич