Історія справи

Ухвала КАС ВП від 16.08.2021 року у справі №520/4175/2020

УХВАЛА

16 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 520/4175/2020

адміністративне провадження № К/9901/29059/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Білак М. В. перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 липня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2021 року у справі № 520/4175/2020 за позовом ОСОБА_1 до Московської міжрайонної медико-соціальної експертної комісії про зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИЛ:

Позивач звернувся до суду із позовом, в якому просив:

- зобов'язати Харківську міжрайонну медико-соціальну експертну комісію винести рішення про визнання ОСОБА_1 з 21.11.2019 інвалідом ІІ групи безстроково, висновок акту огляду МСЕК зі змінами направити ОСОБА_1 на потову адресу: АДРЕСА_1;

- зобов'язати Харківську міжрайонну медико-соціальну експертну комісію внести відповідні зміни до індивідуальної програми реабілітації інваліда від
21.11.2019, а саме: виключити з індивідуальної програми висновок "потребує психіатричної допомоги" та обов'язок перебувати на обліку та лікуванні в інституті неврогології, психіатрії та наркології НАМН України, а також надати ОСОБА_1 право вибору лікарів та лікарні, включити до індивідуальної програми реабілітації інваліда облік та лікування в інституті патології хребта та суглобів імені професора Сетенка, виключити з індивідуальної програми реабілітації інваліда обов'язок перебувати на консервативному лікуванні в неврологічному відділені будь-якої іншої лікарні за відсутності ефекту від консервативного лікування.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03 липня 2020 року вказаний адміністративний позов задоволено частково.

Зобов'язано відповідача скласти нову індивідуальну програму реабілітації інваліда ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) з додержанням всіх вимог "Порядку складання форм індивідуальної програми інваліда", затвердженого
08.10.2007 Наказом Міністерства охорони здоров'я України за №623, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.10.2007 за №1197/14464 та "Положення про індивідуальну програму реабілітації інваліда", затвердженого
23.05.2007 постановою Кабінету Міністрів України №757. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2021 року, змінено рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 липня 2020 року в частині мотивів та підстав відмови в задоволенні позову.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 липня 2020 року у справі №520/4175/2020 залишено без змін.

У поданій 06.08.2021 року касаційній скарзі позивач з посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Дослідивши подану касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд зазначає таке.

8 лютого 2020 набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, що передбачають нові підстави для касаційного оскарження.

За правилами частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 КАС України.

Імперативними приписами частини 4 статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частини 4 статті 328 КАС України.

Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Враховуючи положення процесуального закону необхідно зазначити, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині 1 статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини 4 статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.

Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам КАС України, Суд установив, що у скарзі не зазначені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить лише посилання на фактичні обставини справи та на ряд нормативно правових актів, і загальне твердження про порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Варто зазначити, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням із урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду (судів), рішення якого (яких) оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом.

З урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає поверненню як така, що не містить підстави касаційного оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 липня 2020 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2021 року у справі № 520/4175/2020.

Керуючись статтями 169, 328, 330, 332 КАС України,

ухвалив:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 липня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2021 року у справі № 520/4175/2020 повернути особі, яка її подала.

Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддяМ. В. Білак