Історія справи

Ухвала КАС ВП від 16.07.2020 року у справі №580/3527/19

УХВАЛА

16 липня 2020 року

м. Київ

справа № 580/3527/19

адміністративне провадження № К/9901/16379/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білак М. В.,

суддів: Губської О. А., Калашнікової О. В.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 4 червня 2020 року у справі №580/3527/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просив:

визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Черкаській області від 23 вересня 2019 року № 2335 про притягнення оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Черкаського відділу поліції Головного управління національної поліції в Черкаській області Ульянова А. С. до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади;

визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Черкаській області від 11 жовтня 2019 року №243 о/с про звільнення оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Черкаського відділу поліції Головного управління національної поліції в Черкаській області Ульянова А. С. зі служби в поліції;

поновити позивача на посаді оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Черкаського відділу поліції Головного управління національної поліції в Черкаській області зі спеціальним званням лейтенанта поліції з 12 жовтня 2019 року;

зобов'язати Головне управління Національної поліції в Черкаській області нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 12 жовтня 2019 року по день ухвалення рішення у справі;

допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на службі та в частині виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що притягнення його до дисциплінарної відповідальності та звільнення з посади є незаконним, а накази від 23 вересня 2019 року та від 11 жовтня 2019 року такими, що прийняті відповідачем передчасно та без дотримання вимог законодавства, оскільки затверджений 23 вересня 2019 року висновок службового розслідування відносно нього прийнято відповідачем з істотними порушеннями процедури його прийняття.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 25 березня 2020 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ ГУ НП в Черкаській області від 23 вересня 2019 року № 2335 про притягнення оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Черкаського відділу поліції Головного управління національної поліції в Черкаській області Ульянова А. С. до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади, визнано протиправним та скасовано наказ ГУ НП в Черкаській області від 11 жовтня 2019 року №243 о/с про звільнення позивача зі служби в поліції, поновлено позивача на посаді оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області зі спеціальним званням лейтенанта поліції з 12 жовтня 2019 року, зобов'язано Головне управління Національної поліції в Черкаській області нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 12 жовтня 2019 року по 25 березня 2020 рік у сумі 57135 грн. 54 коп.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 4 червня 2020 року, рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції зазначив, що зі змісту присяги працівника поліції слідує, що його поведінка має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства та громадян до поліції, не тільки під час виконання службових обов'язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, стверджувати та відстоювати честь і гідність свого звання, несучи відповідальність перед державою і суспільством та вживати заходів задля підвищення авторитету і позитивного іміджу органів поліції.

У поданій касаційній скарзі позивач з посиланням на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

На підставі аналізу доводів касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Положеннями пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України та статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 30 вересня 2016 року №1402-VIII гарантовано право особи на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.

8 лютого 2020 набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частиною 1 статті 328 КАС України.

Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до частиною 1 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до частиною 1 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII (далі-Закон № 1700-VII) займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Як вбачається з оскаржуваного судового рішення та матеріалів касаційної скарги позивач працював на посаді оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Черкаського відділу поліції Головного управління національної поліції в Черкаській області та мав спеціальне звання лейтенанта поліції.

Отже, він не є особою, яка займає відповідальне чи особливо відповідальне становище в розумінні ~law16~.

Крім того, викладена у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 4 червня 2020 року правова позиція повністю узгоджується з висновками Верховного Суду викладеними у постанові від 29 листопада 2019 року у справі № 824/832/18-а.

На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

Отже, зміст вказаних норм та проведений аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої й апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у розглядуваному випадку обставин, наведених у підпунктах "а "- "в" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Отже, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України, Верховний Суд

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 4 червня 2020 року у справі №580/3527/19.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіМ. В. Білак О. А. Губська О. В. Калашнікова