Історія справи
Ухвала КАС ВП від 31.03.2020 року у справі №520/5957/19

УХВАЛА14 липня 2020 рокум. Київсправа № 520/5957/19адміністративне провадження № К/9901/15501/20Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:судді-доповідача Усенко Є. А.,суддів: Гімона М. М., Гусака М. Б.,розглянув касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (далі - ГУ ДПС) (правонаступника Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області) (далі - ГУ ДФС) на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.11.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2020 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "ТЕХНОПОЛІС МАШИНОБУДУВАННЯ" до ГУ ДФС про скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИЛ:Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.11.2019, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2020, адміністративний позов задоволено: скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС від 14.05.2019: №00000391405 та №00000381405.22.06.2020 ГУ ДПС подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.11.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2020, у якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина
3 статті
2 Кодексу адміністративного судочинства України).Згідно з частиною
1 статті
13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини
1 статті
328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини
1 статті
328 Кодексу адміністративного судочинства України.Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.Пунктом
2 частини
5 статті
328 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до Пунктом
2 частини
5 статті
328 Кодексу адміністративного судочинства України розглядаються за правилами загального провадження) крім випадків якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до Пунктом
2 частини
5 статті
328 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.Відповідно до пункту
6 частини
6 статті
12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей пункту
6 частини
6 статті
12 Кодексу адміністративного судочинства України справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.Предметом позову у цій справі є правомірність податкових повідомлень-рішень від14.05.2019: №00000381405 про збільшення сум грошових зобов'язань на загальну суму з ПДВ на 14 200,00 грн та №00000391405 про зменшення розміру від'ємного значення з ПДВ на 89 400,00 грн. Ця справа за критерієм, встановленим пунктом
6 частини
6 статті
12 Кодексу адміністративного судочинства України, є справою незначної складності.
Та обставина, що ця справа розглянута судом у порядку загального позовного провадження, не змінює її характер як справи незначної складності.Доводів про наявність виключних обставин, передбачених пунктом
2 частини
5 статті
328 Кодексу адміністративного судочинства України, у касаційній скарзі ГУ ДПС не зазначає, судовою колегією такі обставини також не встановлені.Відповідно до пункту
1 частини
1 статті
333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.Керуючись статтею
248, пунктом
1 частини
1 статті
333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний СудУХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.11.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2020.Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.СуддіЄ. А. Усенко М. М. Гімон М. Б. Гусак