Історія справи

Ухвала КАС ВП від 15.12.2019 року у справі №420/2807/19
Ухвала КАС ВП від 15.12.2019 року у справі №420/2807/19

УХВАЛА

12 грудня 2019 року

Київ

справа №420/2807/19

адміністративне провадження №К/9901/34424/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білак М. В.,

суддів: Соколова В. М., Калашнікової О. В.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 липня 2019 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року у справі №420/2807/19 за позовом ОСОБА_1 до військової частини А4362 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом у якому просив зобов'язати виплатити грошову компенсацію за невикористані дні відпочинку терміном 40 діб без урахування вихідних, святкових та неробочих днів у розмірі грошового забезпечення на момент виключення зі списків особового складу військової частини А4362 починаючи з 31 травня 2018 року та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 1 січня 2016 року по 31 травня 2018 рік.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18 липня 2019 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року, рішення суду першої інстанції змінено та частково задоволено позовні вимоги.

Визнано протиправними дії військової частини А4362 щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення позивачу в період з 1 січня 2016 року по 31 травня 2018 рік. Зобов'язано військову частину А4362 здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення позивачу за період з 1 січня 2016 року по 31 травня 2018 рік. В задоволені іншої частини позовних вимог відмовлено.

У поданій касаційній скарзі позивач з посиланням на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

На підставі аналізу доводів касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Положеннями пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України та статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 30 вересня 2016 року №1402-VIII гарантовано право особи на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.

Згідно з частиною 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених КАС України.

Однак, пункт 2 частини 5 статті 328 КАС України передбачає, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункт 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Згідно з пунктом 17 частини 1 статті 4 КАС України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Як вбачається з оскаржуваних судових рішень та матеріалів касаційної скарги, позивач проходив військову службу у військовій частині А4362 та звернувся з позовом про зобов'язання виплатити грошову компенсацію за невикористані дні відпочинку та зобов'язання провести індексацію грошового забезпечення військовослужбовців.

Отже, заявлені позивачем позовні вимоги у цій справі дають підстави для висновку про те, що спір виник у відносинах з приводу проходження ОСОБА_1 публічної служби.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII (далі-Закон № 1700-VII) займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Як вбачається з оскаржуваних судових рішень та матеріалів касаційної скарги позивач проходив військову службу у військовій частині А4362.

Отже, він не є особою, яка займає відповідальне чи особливо відповідальне становище в розумінні ~law18~, а відтак ця справа належить до справ незначної складності.

Відкриваючи провадження у даній справі, суд першої інстанції, виходячи з положень пункту 20 частини 1 статті 4 та статті 257 КАС України, відніс таку справу до категорії справ незначної складності та розглянув дану справу за правилами спрощеного позовного провадження, а відтак ухвалені у цій справі судові рішення касаційному оскарженню не підлягають.

У поданій касаційній скарзі позивач зазначає, що зазначена касаційна скарга має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та має виняткове значення для учасника справи.

Однак, скаржником не наведено обставин, які б свідчили про наявність у справі ознак її виняткового значення, а також не обґрунтовано в чому подана ним касаційна скарга розвиватиме право або сприятиме однаковому тлумаченню закону та формуванню єдиної правозастосовчої практики.

Посилання Верховного Суду на застосування критеріїв незначної складності, як зазначив ЄСПЛ у рішенні "Азюковська проти України", не є порушенням права особи на доступ до суду в контексті вимог статті 6 (1) Конвенції, оскільки умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм законодавства, можуть бути суворіші ніж для звичайної заяви.

На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

Отже, зміст вказаних норм та проведений аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої й апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у розглядуваному випадку обставин, наведених у підпунктах "а "- "в" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Отже, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 липня 2019 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року у справі №420/2807/19.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.........................................

М. В. Білак

В. М. Соколов

О. В. Калашнікова,

Судді Верховного Суду