Історія справи

Ухвала КАС ВП від 15.09.2019 року у справі №813/3188/17

УХВАЛА

13 вересня 2019 року

Київ

справа №813/3188/17

адміністративне провадження №К/9901/25967/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М. М.,

суддів: Гусака М. Б., Усенко Є. А.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08.05.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.08.2019 у справі №813/3188/17 за позовом Головного управління ДФС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія "Міст ТБ" про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків,

ВСТАНОВИВ:

09.09.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДФС у Львівській області на рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі, предметом спору у якій було застосування арешту коштів на рахунках платника податків.

При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 КАС України.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

За правилами пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Частиною 6 статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності. Такий перелік не є вичерпним.

Зі змісту пункту 10 частини 6 статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина 4 статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.

Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави вважати, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.

На підставі наведеного, оцінивши характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, встановивши відсутність ознак необхідності розгляду цієї справи виключно за правилами загального позовного провадження, колегія суддів вважає, що ця справа є справою незначної складності.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що вищезгадану касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, визначених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Натомість обґрунтовані посилання на існування обставин передбачених підпунктами "а "- "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги.

Відповідно до статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Отже, наведені скаржником доводи зводяться до переоцінки обставин справи, що виходить за межі касаційного перегляду судових рішень.

Поряд колегією суддів враховано, що висновки суду першої та апеляційної інстанцій у цій справі, на підставі яких суди дійшли рішення про відмову у задоволені позову, у повній мірі відповідає висновкам Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах (справи № 820/1929/17, № 813/1572/18), а саме, що з метою правильного вирішення спору та наявності чи відсутності підстав для застосування до платника податків адміністративного арешту коштів, необхідним є встановлення наявності чи відсутності законних підстав для проведення перевірки відповідача, дотримання позивачем процедури її призначення та проведення, внаслідок чого можливо зробити висновок про правомірність відмови посадовим особам контролюючого органу у допуску до перевірки. У даній справі суди встановили, що наказ про проведення перевірки було скасовано в судовому порядку, а тому підстави для проведення позапланової перевірки і відповідно допуску посадових осіб позивача для проведення такої перевірки.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 12, 257, 328, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08.05.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.08.2019 у справі №813/3188/17.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.........................................

М. М. Гімон

М. Б. Гусак

Є. А. Усенко,

Судді Верховного Суду