Історія справи

Ухвала КАС ВП від 06.02.2020 року у справі №520/7891/19

УХВАЛА

11 березня 2020 року

Київ

справа №520/7891/19

адміністративне провадження №К/9901/3011/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І. А.,

суддів: Олендера І. Я., Ханової Р. Ф.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Слобожанської митниці Держмитслужби на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.10.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2019 у справі №520/7891/19 за позовом ОСОБА_1 до Харківської митниці ДФС про скасування рішення,

УСТАНОВИЛ:

27.01.2020 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Слобожанської митниці Держмитслужби на рішення Харківського окружного адміністративного суду від
10.10.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від
19.12.2019.

Верховний Суд ухвалою від 05.02.2020 вказану касаційну скаргу залишив без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України.

24.02.2020 на адресу Верховного Суду від Слобожанської митниці Держмитслужби надійшло клопотання про усунення недоліки касаційної скарги, а саме копії митних декларацій: від 22.04.2019 №UA807190/2019/011000, від 02.05.2019 №UA807190/2019/011590.

28.02.2020 на адресу Верховного Суду надійшла адміністративна справа №520/7891/19 з суду першої інстанції.

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської митниці ДФС, в якому, після уточнення позовних вимог, просила суд: визнати протиправним та скасувати рішення Харківської митниці ДФС про коригування митної вартості №UА807000/2019/002075/2 від 02.05.2019 та стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судові витрати, пов'язані з розглядом справи.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.10.2019, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2019, позов задоволено.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з митною декларацією UA807190/2019/011000 від 22.04.2019 було поставлено товар: пошкоджений автомобіль легковий для перевезення людей та для використання по дорогах загального користування з двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем), був у використанні: марка - VOLKSWAGEN, модель - PASSAT - 1шт. VIN НОМЕР_1 V=1968k\6 см., тип двигуна - дизельний, екологічний клас - ЄВРО 6, потужністю I lOkWt, кузов - седан, календарний рік виготовлення - 2015, модельний рік виготовлення - 2016, загальна кількість місць для сидіння, включаючи місце водія 5, колісна формула 4x2, колір - сірий. Має пошкодження у відповідності до акту митного огляду від 12.04.2019 № UA209020/2019/19144 та Висновку №70В експертного автотоварознавчого дослідження від 19.04.2019 Виробник: Volkswagen AG. Торговельна марка: VOLKSWAGEN Країна виробництва: DE.

У митній декларації заявлена митна вартість за основним кодом визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну (ч.2 ст.57, ст.58 Митного кодексу України).

Митним органом було відмовлено у прийнятті митної декларації №UА807190/2019/011000 від 22.04.2019 та застосовано другорядний (резервний) метод визначення митної вартості товарів, у зв'язку з чим було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UА807170/2019/01543 від
02.05.2019 та було прийнято рішення про коригування митної вартості UA807000/2019/002075/2 від 02.05.2019.

Вирішуючи спір по суті, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що прийняті Слобожанською митницею Держмитслужби рішення про коригування митної вартості товарів UA807000/2019/002075/2 від 02.05.2019 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UА807170/2019/01543 від 02.05.2019 є протиправними та підлягають скасуванню.

Слобожанська митниця Держмитслужби, не погодившись з судовими рішеннями, звернулася до Верховного суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.10.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2019 у справі №520/7891/19 скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз змісту наведених норм дозволяє зазначити про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 2 частиною 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пунктом 2 частиною 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частиною 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 24 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Станом на 01.01.2019 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1921
гривень (стаття 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від
07.12.2017 № 2246-VIII).

Враховуючи викладене, справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує 192100 грн., відносяться до категорії справ незначної складності (за винятком випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України).

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що скаржник звертається до Суду з матеріальною вимогою, предметом позову у справі №520/7891/19 є визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів UA807000/2019/002075/2 від 02.05.2019 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UА807170/2019/01543 від 02.05.2019

Ціною позову у справі №520/7891/19 є різниця між сумами ПДВ, мита та акцизного податку до та після коригування митної вартості товару, що складає 57 687,98

грн.

За таких обставин, з огляду на положення пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.10.2019 та постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2019 у справі №520/7891/19 не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Слобожанської митниці Держмитслужби на рішення Харківського окружного адміністративного суду від
10.10.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від
19.12.2019 у справі №520/7891/19 відмовити.

Надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова