Історія справи

Ухвала КАС ВП від 14.09.2020 року у справі №640/12561/19

УХВАЛА

07 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 640/12561/19

адміністративне провадження № К/9901/20924/20

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Васильєвої І. А. перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві (правонаступник ГУ ДФС у м. Києві) на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2020 року у справі № 640/12561/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у м. Києві 17.08.2020 року (відповідно до штемпелю на поштовому відправленні) направило до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2020 року у справі № 640/12561/19.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд приходить до висновку про її повернення виходячи з такого.

Відповідно до частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) пункту 4 частини 2 статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини 2 статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

Як на підставу касаційного оскарження скаржник посилається на п. 1 ч. 4 ст. 328 КАС України, обґрунтовуючи це тим, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові від 21.02.2020 року у справі № 826/17123/18 (К/9901/25669/19) та від
28.01.2020 року по справі № 826/16348/13-а (К/9901/7251/18). Проте суд касаційної інстанції звертає увагу, що зазначені підстави є необґрунтованими, оскільки суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував до спірних правовідносин висновок Верховного Суду, викладений в постанові від
21.02.2020 року у справі № 826/17123/18 (К/9901/25669/19) та скаржник не вказує, чому судом апеляційної інстанції застосований висновок неправильно. А посилаючись на постанову від 28.01.2020 року по справі № 826/16348/13-а (К/9901/7251/18) скаржник не зазначає, в чому подібність застосування норм права у даних справах.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При цьому, з урахуванням змін до Кодексу адміністративного судочинства України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені пунктом 4 частини 5 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню як така, що не містить обов'язкових підстав касаційного оскарження.

Керуючись пунктом 4 частини 5 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві (правонаступник ГУ ДФС у м.

Києві) на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2020 року у справі № 640/12561/19 повернути скаржнику.

Надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги учасникам справи, а касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами - скаржнику.

Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І. А. Васильєва