Історія справи

Ухвала КАС ВП від 25.02.2020 року у справі №215/325/19

УХВАЛА

13 вересня 2021 року

Київ

справа №215/325/19

адміністративне провадження №К/9901/32258/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Губської О. А.,

суддів: Білак М. В., Калашнікової О. В.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року у справі №215/325/19 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Криворізької міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії та притягнення до відповідальності,

встановив:

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовлено.

Визнано неповажними наведені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 червня 2019 року в адміністративній справі №215/325/19.

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 червня 2019 року в адміністративній справі №215/325/19 відмовлено.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного від 07 червня 2019 року в адміністративній справі 215/325/19 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Криворізької міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії та притягнення до відповідальності відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, позивачем 28 грудня 2020 року до Верховного Суду подано касаційну скаргу, яку ухвалою Верховного Суду від 28 квітня 2021 року повернуто скаржнику.

26 серпня 2021 року до Верховного Суду повторно надіслано касаційну скаргу на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року.

За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Перевіряючи касаційну скаргу, Суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

Статтею 329 КАС України визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною 2 зазначеної статті визначено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, Єдиного державного реєстру судових рішень та КП "Діловодство спеціалізованого суду", оскаржувана ухвала постановлена 28 вересня 2020 року, касаційна скарга подана до Верховного Суду вперше 28 грудня 2020 року, повернута скаржнику 28 квітня 2021 року, копію ухвали скаржником отримано 04 червня 2021 року, вдруге подано касаційну скаргу 26 серпня 2021 року.

Отже, касаційна скарга була подана скаржником вперше з пропуском строку касаційного оскарження, а вдруге - більш ніж через два місяці після повернення первинної касаційної скарги, тобто із значним зволіканням з повторним правом звернення до суду.

Скаржник заявляє клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, зазначає, що оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції отримав 16 грудня 2020 року, проте не надає належного доказу, який би підтверджував вказане (зокрема конверт, в якому надійшла оскаржувана ухвала).

Водночас, скаржник зазначає, що підтвердження дати отримання оскаржуваної ухвали міститься в матеріалах справи.

Суд зауважує, що відповідно до частини 3 статті 334 КАС України питання про витребування матеріалів справи вирішується в ухвалі про відкриття касаційного провадження. На момент відкриття касаційного провадження у Суду відсутня справа, а отже, відсутня можливість перевірити наявність в матеріалах справи поштового повідомлення про отримання оскаржуваної ухвали апеляційного суду.

Крім того, скаржник вказує, що копію ухвали Верховного Суду від 28 квітня 2021 року про повернення касаційної скарги отримав 04 серпня 2021 року, проте доказів на підтвердження цього також не надає, натомість КП "Діловодство спеціалізованого суду" містить відомості щодо отримання скаржником вказаної ухвали 04 червня 2021 року.

Отже, повторне звернення з касаційною скаргою ОСОБА_1 без зволікань також належно не обгрунтовано та не підтверджено.

Частина 3 статті 329 КАС України зазначає, що строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених Частина 3 статті 329 КАС України.

Поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з касаційною скаргою, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.

Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом касаційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення.

Колегія суддів зауважує, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов'язку надавати докази до суду та доводи ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною 1 статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов'язаний з об'єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.

Жодних поважних причин пропуску процесуального строку на касаційне оскарження заявником не зазначено, доказів щодо порушення апеляційним судом вимог частини 5 статті 251 КАС України не надано, як і доказів, що свідчать про дату отримання ОСОБА_1 оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції.

Крім того, нормами КАС України обов'язок надати належні та допустимі докази на підтвердження дати отримання судового рішення покладено на особу, що просить його поновити, а суд лише зобов'язаний надати їм правову оцінку.

Враховуючи положення частин 1 та 2 статті 329 КАС України, не надання скаржником доказів поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для визнання поважними причини пропуску скаржником строку на касаційне оскарження.

Згідно з частиною 3 статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених частиною 3 статті 332 КАС України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави вказані нею у заяві визнані неповажними.

За таких обставин відповідно до статті 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліку шляхом подання до суду касаційної інстанції заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення і надісланням належних доказів.

Керуючись статтями 329, 330, 332 КАС України,

ухвалив:

Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку на касаційне оскарження ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року у справі №215/325/19.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року у справі №215/325/19 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Криворізької міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії та притягнення до відповідальності залишити без руху.

Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

Роз'яснити, що у разі невиконання вимог ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху в установлений судом строк, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. А. ГубськаСудді М. В. Білак О. В. Калашнікова