Історія справи

Ухвала КАС ВП від 13.06.2018 року у справі №803/1654/17

УХВАЛА

11 червня 2018 року

Київ

справа №803/1654/17

адміністративне провадження №К/9901/52313/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Юрченко В.П.,

суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.05.2018 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОГ РІТЕЙЛ" до Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державна фіскальна служба України про скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИЛ:

Головне управління Державної фіскальної служби у Волинській області 04 червня 2018 року подала до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Волинського окружного адміністративного суду від
14.12.2017 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від
03.05.2018.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою Суд виходить з такого.

Статтею 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (тут і надалі - в новій редакції від 03 жовтня 2017 року) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Частиною 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України регламенотовано перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності, зокрема, пунктом 6 цієї частини передбачено, що справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Адміністративна справа незначної складності (малозначна справа), відповідно до пункту 20 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, це адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Враховуючи викладене, справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує 176200 грн., відносяться до категорії справ незначної складності (за винятком випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України).

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у даній справі є вимога про скасування податкового повідомлення-рішення від 04.09.2017 №0003574003, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 143856,45 грн., що у розумінні пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України є категорією справ незначної складності.

Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не вбачається.

Отже, постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.05.2018, ухвалена за правилами Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції від 03 жовтня 2017 року за результатами апеляційного перегляду постанови Волинського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 про скасування податкового повідомлення-рішення від 04.09.2017 №0003574003, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 143856,45 грн., не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи зазначене, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.05.2018.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає......................................

В.П.Юрченко І.А.ВасильєваС.С.Пасічник Судді Верховного Суду