Історія справи

Ухвала КАС ВП від 29.06.2021 року у справі №9901/246/21
Ухвала ВП ВС від 13.09.2021 року у справі №9901/246/21

УХВАЛА

12 липня 2021 року

Київ

справа №9901/246/21

адміністративне провадження №П/9901/246/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мельник-Томенко Ж. М.,

суддів Данилевич Н. А., Єресько Л. О., Жука А. В., Калашнікової О. В.,

перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Держави Україна в особі:

Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИЛ:

24 червня 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду як суду першої інстанції адміністративний позов до Держави Україна в особі: Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, у якому просить:

1) Відповідно до заявлених протиправних дій Відповідача 1-3 визнати дії Відповідача протиправними;

2) Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України витребувати з Відповідача 1-3 всі наявні з 2016 року по сьогодні всі звернення, заяви, вимоги та повідомлення про протиправні дії, безправ'я та беззаконня, та офіційні відповіді на всі без виключення відповіді відповідно до статті 19 Закону України "Про звернення громадян";

3) Виключно із фактичного, страхового-ядерного с/м заробітку згідно Наказу від 26 квітня 1986 року визначеного СРСР, вартістю 3652 рублів СРСР = до 5189
доларів США, виключно від % ступеню втрати працездатності, виключно відповідно до Постанови Пленуму ВС України №6 від 27 березня 1992 року із змінами. . №9 від 24 жовтня 2003 року, №9 від 01 листопада 1996 року, №14 від 18 грудня 2009 року, та Конституції України ЦК України, на підставі основоположних засад міжнародного права, зобов'язати Україну-Відповідача 1, 2, 3, відповідно до частини другої статті 87 null, статті 107 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", статті 625 ЦК України, згідно клопотань, заяв, скарг, вимог, повідомлень, яких десятки, сотні здійснити повний контрольний перерахунок основної страхової ядерної пенсії з 04 березня 1991 року по щомісячно, щорічно, без будь-яких обмежень права;

4) Зобов'язати Україну забезпечити страхове ядерне право на виплату:

- Додаткової пенсії з дня порушення права по довічно;

- Компенсації за невикористану санкурпутівку з 1993 року по щорічно виключно в розмірі с/вартості страхової путівки по Україні за 24-35 днів, встановлених Профздравницею України;

- Щорічної довічної з 1993 року допомоги на оздоровлення згідно гарантій, встановлених Законом, виключно в розмірі 5 мінімальних заробітних плат на день виплати.

5) Присудити:

- Рішення суду до негайного виконання;

- На всі суми боргу - загальний борг з вини держави по щорічно з 04 березня 1991 року нарахувати 3% річних згідно боргових зобов'язань, та пеню в розмірі 120% річних від найбільшої облікової ставки Національного банку України на день сплати;

- У разі невиконання рішення суду в строк до одного місяця з дні наступного на всю суму боргу пощоденно нараховувати пеню в розмірі 120% річних від найбільшої облікової ставки Національного банку України та 3% річних по день виплати боргу.

Ухвалою Верховного Суду від 29 червня 2021 року позовну заяву залишено без руху.

Скаржнику надано десять днів з моменту отримання указаної ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до Суду нової позовної заяви та її копій, відповідно до кількості учасників справи, із зазначенням позовних вимог окремо до Верховної Ради України та Президента України, указати, які їх акти, дії чи бездіяльність є протиправними і навести обґрунтування їх протиправності, а також зазначити, які конкретно дії в межах наданих суду повноважень необхідно вчинити для відновлення порушених прав позивача.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ( №0102933813549) копія ухвали Верховного Суду від 29 червня 2021 року отримана позивачем 01 липня 2021 року.

05 липня 2021 року на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 29 червня 2021 року ОСОБА_1 подав уточнення позовної заяви, у якому посилаючись, зокрема, на загальні норми Конституції України, зазначає, що у позовній заяві "суду вказано, завдання суду та мотиви його виконання, норми матеріального і процесуального права. Суду викладено факти порушеного права. Суду вказано протиправні дії відповідача 1-3, повну бездіяльність і безвідповідальність у сфері їх діяльності".

Вирішуючи питання про відкриття провадження, Верховний Суд дійшов такого висновку.

Залишаючи без руху позовну заяву, Судом зазначено, що позовна заява не містить доводів щодо протиправності актів, дій чи бездіяльності Президента України, Верховної Ради України щодо позивача та не указано які конкретно дії в межах наданих суду повноважень необхідно вчинити для відновлення порушених прав позивача.

Водночас, у поданій уточненій позовній заяві ОСОБА_1 знову не сформулював та не конкретизував зміст позовних вимог відповідно до статті 266 КАС України, не зазначив, які конкретно правовідносини виникли між ним, Верховною Радою України та Президентом України, в межах яких необхідно поновити його порушені права, свободи чи інтереси.

Разом з цим, Суд зауважує, що адміністративний позов завжди має індивідуальний характер і спрямований на захист конкретних прав, свобод чи інтересів особи в її правовідносинах з певним суб'єктом владних повноважень.

Відтак, позовна заява має містити конкретизовані відомості про суб'єкта владних повноважень (Верховну Раду України, Президента України), який порушив права позивача ОСОБА_1, вказувати на право, що підлягає захисту та яке порушив відповідач, конкретні обставини чи факти, з якими позивач пов'язує порушення свого права та які утворюють підставу для звернення до суду, а також містити такі ж конкретні вимоги до відповідача, які суд має застосувати з метою захисту порушеного права.

Водночас, уточнення, які надіслані ОСОБА_1 на усунення недоліків позовної заяви, не відповідають наведеним вище критеріям, позивачем вдруге викладено загальні обставини та абстрактні міркування з приводу загальних порушень відповідачами норм Конституції України, положень діючого законодавства щодо питань, які стосуються страхового ядерного права.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Таким чином, оскільки в уточненій позовній заяві ОСОБА_1, зокрема, не сформулював зміст позовних вимог відповідно до статті 266 КАС України, не вказав, які конкретно акти, дії чи бездіяльність відповідачів, на його думку, є протиправними і не навів обґрунтувань їх протиправності, не зазначив в чому полягає порушення його особистих прав, свобод та інтересів з боку Верховної Ради України та Президента України в межах їх повноважень із правовим обґрунтуванням позовних вимог у цій частині, Верховний Суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню на підставі пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 22, 160, 169, 243, 248, 295 КАС України, Верховний Суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Держави Україна в особі: Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - повернути позивачу.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, установленому законом.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення....................................................................

Ж. М. Мельник-Томенко Н. А. Данилевич

Л. О. Єресько

А. В. Жук

О. В. Калашнікова

Судді Верховного Суду